Українській молоді вдається вести діалог з російською, — правозахисники

З виконавчим директором Освітнього будинку прав людини в Чернігові Кирилом Єкімовим і представницею інституції Оленою Ріпою говоримо про необхідність підтримки громадських активістів, які займаються гуманітарними питаннями на сході України і в Криму.

Ольга Веснянка: Що таке Освітній дім з прав людини? Як відбувається діалог української і російської молоді?

Кирило Єкімов: Ми займаємося освітою у сфері прав людини. Ми ніколи не робимо освітні заходи заради освітніх заходів, тому для нас важливо отримати певний результат. Освіта у сфері прав людини впливає на рівень обізнаності громадян, які вже не дозволять порушувати свої права.

Олексій Бурлаков: Хто у вас викладає?

Кирило Єкімов: Наші освітні заходи позбавлені формалізму. Викладачів ми називаємо тренерами. Це представники великих українських і закордонних правозахисних організацій.

Ольга Веснянка: Розкажіть про громадських активістів, що займаються громадськими ініціативами?

Олена Ріпа: Ми працюємо в двох напрямках — миротворчому і гуманітарному. З 2014 року ми почали підтримувати сімох активістів на Донбасі і в Херсоні в їхній роботі з жителями Криму і Донбасу.

Так, наприклад, харківські активісти вирішили допомогти сім’ям воїнів АТО. Ми навчаємо і підтримуємо їх. Це люди різного віку, різної статі і різних соціальних прошарків. В наслідок подій останніх двох років в Україні народилося громадянське суспільство. Волонтерством почали займатися ті, хто раніше про це ніколи й не думав. Ці люди потребують компетенцій і фінансової підтримки.

Ольга Веснянка: Наведіть якийсь конкретний приклад.

Олена Ріпа: Так, наприклад, Олена Черенкова працювала на обласному радіо в Луганську, але одного дня під її вікнами стався вибух і вона переїхала в Луцьк. Там вона організувала громаду переселенців з Донбасу і Криму, що налічує понад 1400 людей. В якийсь момент ми знайшлися.

Олексій Бурлаков: Ви сказали, що підтримували сімох активістів. Це найбільш активні молоді люди?

Кирило Єкімов: Ні, через обмежену кількість ресурсів ми були змушені підтримати якусь кінцеву кількість ініціатив.

Ольга Веснянка: В яких ще сферах ви працюєте?

Кирило Єкімов: Одна з ініціатив передбачає роботу над активізацією місцевої громади щодо контролю над доступом до питної води. Вони створили тиск на владу з боку громади для забезпечення елементарних потреб людини. Над цим працювали активісти з Сєвєродонецька і Довгопілля.

Ольга Веснянка: Наскільки я знаю, ви проводите зустрічі російської і української молоді. Розкажіть про це детальніше.

Кирило Єкімов: Ми працюємо в мережі Будинків прав людини. Всього їх 16 і знаходяться вони в 13 країнах світу. З нашими колегами з Воронежу ми зібрали активну російську і українську молодь для того, щоб налагодити діалог і протидіяти дегуманізації.

На Балканах, наприклад, вибудувалась настільки велика стіна між людьми з Косово і Сербії, що люди з Косово не знають, що відбувається в Сербії і навпаки. Важливо дати людям можливість говорити одне з одним. Ми не прагнемо до порозуміння. Можна лишатися при своїй точці зору, але бачити в одне одному людей.

Олексій Бурлаков: Як просувається діалог?

Кирило Єкімов: Російська молодь, яка знаходиться в Чернігові, готова до діалогу і протистоїть чинній системі у Росії.

Олена Ріпа: Наша діяльність спрямована на те, щоб активісти з Росії і України змогли домовитись про спільні миротворчі проекти.

Олексій Бурлаков: Яким є базовий набір знань у починаючого громадського активіста?

Олена Ріпа: Як показує практика, ніякі знання і навички не бувають тут зайвими.

Ольга Веснянка: Освітній дім прав людини в Чернігові сьогодні організовує лекцію правозахисниці з Вірменії. Чим цікава ця гостя?

Олена Ріпа: О 18:30 а Американському домі відбудеться зустріч з відомою правозахисницею Ларою Гаранян, що заснувала перший в Єревані жіночий ресурсний центр, що протистоїть насильству. В Україні це вже не звучить контраверсійно, проте на Кавказі ця тема досі викликає безліч суперечок.