В студії Павло Хобзей заступник міністра освіти.
Анастасія Багаліка: Як готуються школи за програмою “Нова українська школа”? Нагадаю, що на матеріальне забезпечення цієї програми виділявся 1 млрд гривень з бюджету.
Павло Хобзей: Більше.
Анастасія Багаліка: Це дуже продумана програма фінансування для менш забезпечених міст. Розкажіть деталі.
Павло Хобзей: З 1 вересня починається ця програма. Діти будуть вчитися за новою програмою, за новими стандартами, за новими підручниками, я сподіваюсь. Уряд виділив небувалу суму коштів для того, щоб цей старт відбувся вдало. Мільярд був на навчальне середовище, крім того, було ще 370 мільйонів на навчання вчителів, бо реформа відбудеться тоді, коли зміниться вчитель. Коли зміняться методики, ставлення – це найбільший виклик. Крім того, урядом було розподілено 900 мільйонів, так званих, залишків освітніх субвенцій, які пішли на автобуси, на кабінети природничо-математичних класів, фабрики руху для початкової школи, кабінети української мови в школах для шкіл з мовою викладання національних меншин, тренінгові інформаційно-комунікаційні класи. Якщо додати ці кошти, то це більше 2 мільярдів, крім того, ще з місцевих бюджетів кошті докладались. Це була позиція уряду, щоб кожна громада взяла хоч би якусь участь у цьому. Деякі велики багаті міста більше місцевих коштів навіть виділяли, ніж їм давали з державного бюджету, за що ми дуже вдячні місцевим депутатам.
Реформа відбудеться тоді, коли зміниться вчитель. Коли зміняться методики, ставлення – це найбільший виклик
Анастасія Багаліка: Батьки вже почали звітувати у Facebook, що дали найвбитіший клас у школі, треба ремонтувати його за свій рахунок, нічого не закуплено, про програму фінансування та матеріального забезпечення “Нова українська школа” мало хто знає.
Павло Хобзей: Я у таких випадках завжди прошу бути конкретнішими: можна назвати школу, клас? Тоді ми можемо на це реагувати. Цього року ми очікуємо на створення 22 тисяч перших класів, очевидно, що на всі ці класи грошей може не вистачати і уряд не передбачав грошей на ремонти, це має виділятись із місцевих бюджетів. Якщо ще про забезпечення говоримо, то в цьому році наші виробництва не були готові до цього. Коли почали проводити ці великі замовлення, коли почали проводити тендери, дуже багато підприємств надсилають листи нашим керівникам, що вони не встигають виготовити меблі до 1 вересня і просять перенести ці терміни. Наша позиція така: хай краще вони зроблять добре, ніж будемо квапитися до 1 вересня і звітувати. Тому в деяких школах, до 1 вересня може не бути цих меблів, але до 1 листопада точно будуть.
Анастасія Багаліка: Що з інтерактивними дошками?
Павло Хобзей: Ми не рекомендуємо їх брати, бо їх вже фактично в світі не використовують. Є варіант інтерактивного проектора, коли можна проектувати на просту дошку. Звичайно, є панелі, але вони дорогі.
Ми прекрасно усвідомлюємо, що цих курсів не для всіх буде достатньо, щоб зрозуміти, що таке нова українська школа, як треба викладати, яке має бути ставлення, бо школа у нас, в більшості, лишилась авторитарною
Анастасія Багаліка: Давайте поговоримо про вчителів. Є дистанційний курс, а були ще курси?
Павло Хобзей: Система була продумана і вона спрацювала. Спочатку міністерство підготувало тренерів, нам допомогали фонд “Крок за кроком” та ГО “Освіторія”. Ці основні тренери потім каскадним механізмом працювали з місцевими тренерами. Зараз кожен вчитель, який братиме перший клас, вже пройшов ці десятиденні курси. На курс на Едері зареєструвалось 150 тисяч людей. У нас є пів мільйона вчителів, а на курс реєструвались і батьки, і вчителі, і директори. 54 чи 64 тисячі повністю пройшли цей курс і могли отримати сертифікат. Ми прекрасно усвідомлюємо, що цих курсів не для всіх буде достатньо, щоб зрозуміти, що таке нова українська школа, як треба викладати, яке має бути ставлення, бо школа у нас, в більшості, лишилась авторитарною. Для того, щоб людей змінити, потрібен час. З жовтня ми хочемо побудувати 2 мережі. Одна – це наставники та супервізори – це ті, хто були місцевими тренерами. Вони повинні поїхати в клас, подивитись, як вчитель, якого вони навчали, застосовує ці методити, дати поради. Без цього наставництва ми не отримаємо результату. Не треба очікувати, що зараз вчитель зробить фейєрверк. Це не так просто. До цього треба прийти. Друга мережа – це агенти змін – це ті вчителі перших класів, які правильно працюють. Ми їх мали і до Нової української школи. Але їх була незначна кількість, а ми хочемо це поширити. Ми хочемо, щоб ці вчителі робили горизонтальні мережі й допомогали іншим вчителям.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.