Вчені виявили документальну знахідку, де записане справжнє ім'я дружини гетьмана Івана Мазепи

Співробітник Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило розповість про те, чому цей рукопис – цінне джерело з генеалогії української козацької старшини.

Анастасія Багаліка: Як ви відшукали цю знахідку?

Сергій Шумило: Цей рукопис знайдено в рамках  вивчення і здійснення досліджень в архівах монастирів на святій горі Афон, які здійснює наш Міжнародний інститут афонської спадщини. Ми досліджуємо наразі маловідому сторінку нашої історії – це багатовікові духовно-культурні історичні зв’язки України з Афоном. Мало хто знає, але на Афоні існували цілі окремі монастирі з часів Київської Русі, засновані нашими співвітчизниками. І особливий розквіт таких зв’язків відбувався в часи козацтва, багато козаків приїздило на Афон, деякі лишалися там ченцями, а інші здійснювали пожертви.

І як раз важливе джерело цього – це віднайдений помянник XVII століття, де записано дуже багато української козацької старшини, яка здійснювала пожертви на афонські монастирі.

Анастасія Багаліка: Що в цьому рукописі значиться?  Це окремий звіт про пожертви козацької старшини чи там є інші люди також?

Сергій Шумило: Ні, це не звіт, це помянник, де афонські ченці записували на вічний спомин своїх добродійників, які надавали пожертви. На жаль, там не зафіксовано, які саме суми вони передавали, але там записані жертводавці, і разом з ними записаний повний рід кожного з жертводавців. Таким чином за допомогою цього джерела ми можемо встановити невідомі факти з генеалогії української козацької старшини, членів родин козацької старшини, гетьманів, полковників тощо. Наприклад, що стосується роду гетьмана Івана Мазепи, то там дуже цікаві цінні відомості записані, які були до сьогодні невідомі.

Мало хто знає, але на Афоні існували цілі окремі монастирі з часів Київської Русі, засновані нашими співвітчизниками

Анастасі Багаліка: Наприклад, які?

Сергій Шумило: Там перерахований повністю весь його рід. До сьогодні в історіографії вважалося, що його дружиною була старша за нього удова Ганна Фридрикевич, на якій він у пізньому віці одружився начеб то заради своєї кар’єри. Але свідчення, які знайдено у цьому помяннику, дають підстави сумніватися у вірності такого припущення, адже там ніякої Ганни Фридрикевич немає. А на місці дружини записана зовсім інша жінка із зовсім іншим ім’ям.

Анастасі Багаліка: Тобто у Мазепи насправді була зовсім інші дружина?

Сергій Шумило: Швидше за все, Ганна Фридрикевич могла не бути дружиною Мазепи, бо це всього лиш припущення, здійснене Костомаровим. В помяннику записана інша жінка. Там записаний спочатку Іван Мазепа, потім дружина з ім’ям Марія, потім батько Стефан і мати Магдалина. Поки що незрозуміло, хто така ця Марія, і це дає підстави для подальших пошуків, щоб зрозуміти, хто ж насправді була дружина Мазепи.

Я думаю, шо завдяки цьому помяннику буде відкрито багато відомостей з генеалогії та родинних зв’язків із нашої історії.

Анастасія Багаліка: Чи повністю вже вдалося дослідити цей помянник і перерахувати всіх, хто там згаданий з українських козаків?

 Сергій Шумило: Помянник вже відскановано і ми його готуємо зараз до друку, маємо надію, що на початок наступного року ми його зможемо вже видати. Зараз досліджуємо всіх, хто там перерахований і записаний.

Серед знаменитих діячів записані козацькі роди Івана Самойловича, гетьмана Данила Апостола, полковника Василя Бурковського, полковників Леонтія Полуботка, Павла Полуботка, Якова Лизоруба, Семена Палія, Івана Обидовського, Федора Топольницького, Івана Черниша, Василя Жураковського, Василя Кочубея, Івана Іскри, Михайла Гамалія і багато інших.

Записана старшина козацька з Києва, Переяслава, Чернігова, Ніжина, Стародуба, Бахмача, Козельця, Конотопа, Гадяча, Прилук, Коропа, Ічні, Лубен, Миргорода, Полтави, Сум, Лебедина, Охтирки, Харкова, Ізюму та багатьох інших українських міста. Це все друга половина XVII – початку XVIII століття.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.