«Верховна рада: підсумки року». Хто з нардепів підтримував військових у 2016?

Комітет виборців України підготував звіт про депутатську роботу у 2016 році. Аналітик КВУ Денис Рибачок розповідає подробиці

Ведучi

Михайло Кукін,

Ірина Ромалійська

Гостi

Денис Рибачок

«Верховна рада: підсумки року». Хто з нардепів підтримував військових у 2016?
https://static.hromadske.radio/2016/12/hr_kyivdonbass-16-12-22_rybachok.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/12/hr_kyivdonbass-16-12-22_rybachok.mp3
«Верховна рада: підсумки року». Хто з нардепів підтримував військових у 2016?
0:00
/
0:00

Михайло Кукін: Про що йдеться у вашому звіті «Верховна рада: підсумки року»?

Денис Рибачок: Ми зібрали і проаналізували фактично всі здобутки і провали Верховної Ради у 2016 році.

Михайло Кукін: Чого більше — зради чи перемоги?

Денис Рибачок: Важке питання. Однозначно ця Верховна Рада багато в чому унікальна, у порівнянні з попередніми парламентами. Наприклад, за час дії ВР VIII скликання (2 роки) зареєстровано рекордну кількість законопроектів — чотири з половиною тисячі.

Михайло Кукін: А скільки з цих законопроектів стали законами? І ви окремо дослідили, скільки законопроектів, в принципі, не могли ними стати, бо суперечили іншим законам, Конституції, і були суто популістичними документами?

Денис Рибачок: Так, це другий унікальний момент цієї Верховної Ради — вкрай мало законів прийнято. За нашими підрахунками, лише 10% законопроектів мають шанс перетворитися у закони, всі інші реально пишуться в стіл, можуть навіть не потрапляти до розгляду у комітети.

Михайло Кукін: Найбільше таких законопроектів завжди більше пише опозиція, це скликання не виняток?

Денис Рибачок: Ні, не виняток. Найбільше популістських законопроектів, за нашими даними, якщо брати фракції, у «Опозиційного блоку» і «ВО «Батьківщина». Якщо брати групи, то це також «Відродження» і «Воля народу».

Ірина Ромалійська: В цьому звіті ви кажете, що за закони голосувала та сама стара коаліція, якої вже не існує, так?

Стара коаліція «Європейська Україна» продовжує існувати

Денис Рибачок: Якщо дивитись юридично, то вона не існує. Але ж ми по факту до кінця не знаємо, хто входить у нову коаліцію. Як реально дізнатись — є два моменти: хто голосує за закони і чиї закони приймають, хто є авторами. Якщо ми візьмемо два ці показники, то чітко побачимо, що стара коаліція «Європейська Україна» продовжує існувати. Часто можна почути, що у нас є коаліція БПП, «Народний фронт» плюс олігархічні сили, але якщо ми подивимось на результати голосувань за прийняті закони, то це буде «Радикальна партія», «ВО «Батьківщина», «Самопоміч», «Народний Фронт» і «Блок Петра Порошенка» — вони в середньому дають найбільшу кількість голосів.

Михайло Кукін: Тобто «проти» найчастіше голосує «Опозиційний блок»?

Денис Рибачок: «Опозиційний блок», взагалі, фактично побудував роботу у парламенті у форматі бойкоту. Зрозуміло, що, з одного боку, ніби є статус опозиції, але, з іншого боку, є якась можливість дійти до певного конструктиву. Але з 160-ти законів, прийнятих у 2016 році, «Опозиційний блок» не дав жодного голосу за 58, тобто за третину.

Михайло Кукін: В окремий розділ звіту ви винесли тему «Як голосували фракції за соціальний захист військовослужбовців?». Цікаво, що БПП тут не на першому місці?

Денис Рибачок: Мене це особисто не дивує. Справа навіть не в тому, наскільки фракція орієнтована на військову сферу, а швидше це питання просто партійної дисципліни.

Ірина Ромалійська: Що це за закони про соціальний захист військових?

Денис Рибачок: У ВР є комітет, який займається справами ветеранів війні, військовослужбовців, за два роки прийнято дев’ятнадцять законів про соціальний захист. Це різноманітні пільги: додаткові відпустки, звільнення від сплати судових, військових зборів, пільги на оплату житлово-комунальних послуг.

Михайло Кукін: Як фракції голосували за закони про соцзахист військових?

Кожна політична сила у парламенті говорила, що буде турбуватися про учасників АТО

Денис Рибачок: Кожна політична сила у парламенті так чи інакше говорила про те, що буде турбуватися про учасників АТО, навіть «Опозиційний блок» (у передвиборчій партійній програмі 2014 року чітко записано про те, що фракція буде підтримувати соціальний захист військовослужбовців).

Є обіцянка, але середній відсоток голосів «Опозиційного блоку» за ці дев’ятнадцять законів склав всього 6%, тобто надзвичайно низький показник. Але є й інші моменти — частка «Батьківщини», наприклад, 50%, тобто лише половина фракції.

Ірина Ромалійська: Найбільше голосувала «Самопоміч» — 80%, поряд «Народний Фронт». Як ви думаєте, чому?

Денис Рибачок: Я би все-таки пояснював це питанням фракційної дисципліни. Знову ж таки, можна брати середній відсоток голосів «за» і дивитись, наскільки він збільшується чи зменшується. При всіх заявах «Блоку Петра Порошенка», назбирати 70% «за» — це складно. Тому що є частина мажоритарщиків, які взагалі не мали відношення до партії, а є членами фракції, у них також можуть бути свої інтереси.

Тоді як, в принципі, «Самопоміч» і «Народний Фронт» зарекомендували себе як доволі монолітні структури. Якщо ми подивимось рейтинг дисциплінованості, хто, як приходить на засідання, вони будуть одними серед лідерів. І в голосуваннях це також проявляється.

Михайло Кукін: Показник «Батьківщини» всього 50%, хоча соцзахист не тільки військових, але й усіх верств населення — одна з їхніх найулюбленіших тем?

Денис Рибачок: Інша улюблена тема «Батьківщини» — це, наприклад, тарифи. Закон № 615 передбачав надання учасникам АТО та членам їхніх сімей пільг на сплату житлово-комунальних послуг. І «Батьківщина» проголосувала 11 з 19, лише 11. Здавалося б, абсолютно їхня тема, але так мало людей голосує.

Інший закон (№ 425), який надавав пільги дітям учасників АТО на здобуття професійно-технічної освіти, «Батьківщина» проголосувала 12 з 19 «за». І така ситуація постійно повторюється.

Михайло Кукін: У вашому дослідженні також цікаво те, що є депутати, які чи не щотижня видають якісь законопроекти?

Денис Рибачок: Так, у нас з цим є ціла проблема. Якщо ми подивимось на всі законопроекти, зареєстровані у 2016 році, то побачимо, що третина зареєстрована окремими депутатами, тобто автором є лише одна особа. Сідає депутат і за рік пише величезну кількість законопроектів. Наприклад, Євгеній Мураєв — абсолютний лідер, він за рік сам написав, сам подав 60 законопроектів.

Такі законопроекти дуже часто пишуться в стіл і ніколи, нікуди не потрапляють

Але ми дослідили, а чи мають такі законопроекти шанси стати законами. Всього у 2016 році було прийнято 160 законів, з них 85 ініціювали народні депутати, і з цих 85 лише 15 мають автором одну особу. Тобто, в принципі, такі законопроекти дуже часто пишуться в стіл і ніколи, нікуди не потрапляють.

Доходить до абсурду, коли депутати реєструють законопроекти абсолютно з різних сфер, які пов’язані з усіма актуальними питаннями. Наприклад, народний депутат Вадим Рабінович зареєстрував законопроекти і по боротьбі з офшорами, і про забезпечення ліками населення, і навіть про роль України у вирішенні міграційної кризи в Європі. Тобто якась актуальна подія стається, і у депутата спрацьовує як рефлекс «значить треба зареєструвати законопроект».