Відтепер «Громадське радіо» мовитиме на лінії розмежування на Донбасі

Перша заступниця міністра інформаційної політики України Тетяна Попова та директор ТРК «Громадське радіо» Олександр Бузюк повідомляють про введення в експлуатацію трьох радіопередавачів в зоні АТО

Ведучi

Лариса Денисенко,

Ірина Славінська

Гостi

Тетяна Попова,

Олександр Бузюк

Відтепер «Громадське радіо» мовитиме на лінії розмежування на Донбасі
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_kyivdonbass-16-04-04_popova_buzuk.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_kyivdonbass-16-04-04_popova_buzuk.mp3
Відтепер «Громадське радіо» мовитиме на лінії розмежування на Донбасі
0:00
/
0:00

Лариса Денисенко: «Громадське радіо» отримало додаткові частоти. Це не ліцензія, це доступ до мовлення. В чому різниця?

Олександр Бузюк: Завдяки сприянню Міністерства інформаційної політики ми маємо можливість додаткового мовлення.

Телерадіоорганізації можуть отримувати мовлення згідно з ліцензіями, які розподіляють на конкурсах, або згідно з тимчасовими дозволами.

Ми маємо 5 тимчасових дозволів в Краматорську, Красноармійську, Широкому, Волновасі й Старобільську. Згідно з ліценцією ми мовимо в Києві, Волновасі, Зоринівці, Біловодську і Білолуцьку. Також ми отримали ліцензії на мовлення в Дніпропетровську і Шполі. Крім того, ми маємо супутникову ліцензію.

Тестове тимчасове мовлення з’явилося в Авдііївці, Пісках, Водяному, Опитному — 95,7 FM, Красногорівці, Мар’їнці та Петрівському районі Донецька — 95,3 FM, а також біля Новотошківського — 90 FM.

Ірина Славінська: У кінці травня Донецька філія НТКУ має долучитися до проекту з власним контентом. Як буде ділитися ефірний час?

Тетяна Попова: Я подіваюсь, що на початку травня Донецька філія НТКУ зможе запустити свою радіостанцію, де також буде час для «Громадського радіо», особливо, для програми «Київ-Донбас».

Лариса Денисенко: Як можна буде відмоніторити сигнал і переконатися в тому, що мовленню нічого не перешкоджає?

Тетяна Попова: Єдиний варіант — перевіряти це через соціальні мережі й проводити дистанційні опитування серед населення, тому що офіційних досліджень медіа сфери там не існує.

Ірина Славінська: А крім радіо і телебачення на окупованих територія продовжує працювати інтернет. Якісь сайти блокують?

Тетяна Попова: 40 сайтів блокується в Донецькій області й 139 — в Луганській області. Таке блокування нагадує радянські часи, але зараз неможливо ставати на шляху у інформації, адже всі зацікавлені все одно знайдуть доступ до необхідного контенту.

Ірина Славінська: Нам приходять фідбеки від українських військових і волонтерів. Загалом ця аудиторія не дуже регулярно і рівномірно надає оцінку тому, що ми робимо. Що ми знаємо про інших слухачів?

Тетяна Попова: Наша цільова аудиторія — жителі окупованих територій. Є відомий постулат про те, що вплив на 10% референтної групи дорівнює впливу на всю аудиторію через деякий час.

Отже наше завдання полягає в тому, щоб впливати на цю аудиторію.

Олександр Бузюк: Ми вдячні Міністерству інформаційної політики і Нацраді, яка нам виділяє частоти. Хоча, скажу відверто, отримати частоти дуже важко, особливо там де хотілося б. Де може отримати частоти «Громадське радіо»? В УКХ-діапазоні. Там єдиними нашими конкурентами є протестантські радіостанції, або газета «Все про бухгалтерський облік».

Я переконаний, що такі незалежні мовники, як «Громадське радіо» — лакмусовий папірець, подивившись на який стає зрозуміло, чи бажає влада України мати незалежні ЗМІ.

Ірина Славінська: Участь в конкурсі — це не безкоштовне задоволення і коли розподіл частот відбувається не зовсім так, як обіцяє дорожня карта, існує ризик втратити кошти, правильно?

Олександр Бузюк: За участь в конкурсі ми маємо платити ліцензійний збір, скажімо, 10% від заявленої вартості. Наприклад, мовлення в Олександріє коштує приблизно 17, 5 тис. гривень, за участь у конкурсі ми платимо 1750 гривень, а решту доплачуємо в разі виграшу.

Ірина Славінська: Наша колега Ірина Соломко у своєму дописі в блозі пов’язує закономірності роздачі частот з темою викликів для свободи слова. Як би ви це прокоментували?

Тетяна Попова: Я думаю, що великі кошти на участь у конкурсі — єдина загроза для неотримання вами ліцензії. Владна верхівка розуміє важливість відкритої і чесної журналістики. Окремим чинником для отримання частот є великі витрати для мовників.

На наших захоплених передавачах у Донецьку наразі мовить 15 телеканалів. Ми маємо забезпечити таке ж різноманіття.

Лариса Денисенко: Що ми протиставляємо цим 15-ти донецьким каналам?

Тетяна Попова: В нас мовить з Волновахи «1+1», «5 канал» і «ТРК Україна», раніше мовив «Еспресо.TV», але вони не можуть платити такі гроші за потужний передавач. Також 5 телеканалів мовить у цифровому передачі.

З Красноармійська мовить «ТРК Донбас», «УТ-1», «ДоТБ» і ще близько 10 непотужних передавачів.