Виробництво набоїв в Україні: за три роки війни — лише обіцянки

Незалежна журналістка Любов Величко провела розслідування на цю тему, за результатами яких вона написала статтю «Документи три роки збирають. Чому і досі немає власного виробництва патронів?».

Григорій Пирлік: Патронного заводу в Україні немає, адже він залишився в Луганську. Ви ретельно збирали обіцянки наших політиків щодо будівництва нового заводу. Що вони обіцяли і коли обіцяли?

Любов Величко: Обіцяти почали ще у вересні 2014 року, через кілька місяців після початку Антитерористичної операції. Говорили, що завод побудуємо дуже швидко, це наш пріоритет, і через рік-два підприємство вже буде.

Це обіцяв і голова «Укроборонпрому» Роман Романов, і голова РНБО Турчинов, і міністр МВС Аваков. Це така тема, на якій можна дуже класно попіаритися.

Можна говорити дуже багато, але від того, що скаже якийсь міністр чи навіть президент, результату мало — вони не можуть вплинути на тисячі своїх підлеглих, які задіяні в процесі реалізації цих слів. В нас, на жаль, склалася така ситуація, що наша бюрократія — це ворог № 1. Ми можемо ображатися на президента і Турчинова, але, насправді, та величезна команда, яка стоїть під ними, це і є те непомітне зло, яке знищує всі наші надії на те, що щось покращиться.

Тому відбувається так, що влада обіцяє, а підлеглі тихесенько собі саботують.

Григорій Пирлік: Коли ви робили матеріал, ви надсилали інформаційні запити в різні державні установи. Що вам відповідали?

Любов Величко: Було дуже смішно читати відповіді. Я ставила лише одне-єдине питання: чому не з’явився завод, наявність якого обіцяли і Аваков, і Турчинов, і Романов.

По суті, ніяких відповідей не було, інколи доходило навіть до абсурду. Найсмішніше було спілкуватися з керівником прес-центру РНБО пані Вікторією. Я запитувала у пана Турчинова, чи створили на базі Центру підготовки снайперів у селі Нові Петрівці, що на Київщині, лабораторію, яка мала створювати нові види патронів. Він анонсував, що в березні 2015-го року буде створений цей лабораторний центр.

Питання звучало так: чи був створений центр — якщо так, чи можете ви більше детально розповісти про його роботу, а якщо ні, то чому він не був створений?

Спочатку вона відповіла, що пан Турчинов ще також відвідав і інший завод — завод «Артем», і там відбулося засідання круглого столу. Звучить, як жарт, адже я питаю про Петю, а мені відповідають про Романа.

Я надіслала ще один запит, про те, що мені не цікаво, що було на заводі «Артем», мені цікаво, чи була створена лабораторія у селі Петрівці. На що вона відповіла: ми дали відповідь на ваш запит в попередньому листі.

Звичайно, мені потрібно було роздобути хоч якимось методами інформацію, тому я використала власні джерела — військових, які там працюють. І вони мені неофіційно сказали, що ніякої лабораторії там немає.

Григорій Пирлік: Чи намагалися ви з’ясувати, яка ситуація зараз із заводом, який залишився в Луганську? Чи працює він зараз?

Любов Величко: Я не вивчала детально, але, наскільки мені відомо, зараз там виробництва немає, можливо, я помиляюсь, але це та інформація, яку мені дали мої джерела.

Григорій Пирлік: Наскільки є нагальним питанням будівництво нового заводу? Ви пишете у своїй статті, що є старі запаси набоїв, і є постачання з Литви старих радянських патронів.

Любов Величко: Найбільший страх людини — це страх невідомого. Я дуже уважно вислуховувала всіх експертів, які висловлювалися на цю тему, тому що точних цифр немає, скільки набоїв в нас залишилося. Одні експерти кажуть, що в нас стільки набоїв, що їх вистачить на тисячу років. Інші кажуть протилежне, що набої ось-осі закінчаться.

Мені здається, що нам буде спокійніше, коли в нас буде виробництво патронів. Нехай воно буде не дуже колосальним, проте воно буде. І тоді ми не будемо перейматися тим, чи дасть нам патрони якийсь міжнародний донор, чи не дасть.

Григорій Пирлік: Проте ви пишете, що надія є, і в Україні є компанія, яка зможе виготовляти патрони. Яка це компанія?

Любов Величко: У Вінниці є таке підприємство, яке називається «Форт». Воно підпорядковується Міністерству внутрішніх справ. Про «Форт» вперше сказав Аваков більше двох років тому, і казав, що ми будемо робити завод тут. І цілих два роки тривали переговори із заводом. Під час підготовки до статті я зв’язалася з керівництвом «Форту» і запитала, чи дійсно буде в них виробництво. Директор виявився досить обережним і сказав, що це державна таємниця і що він не може цього розголошувати.

Та пролив світло на питання заступник міністра економічного розвитку Бровченко. Він сказав, що домовленість уже є. Що вони разом із міністром зустрілися з керівництвом «Форту». Він сказав: «Я вам обіцяю, що в 2017-му році гроші дадуть та почнеться будівництво цієї лінії».