Кримська художниця Ольга Самойлик розповідає про свою виставку.
Лариса Денисенко: Крим — це частина вашого життя, котре ви перенесли на материкову Україну.
Ольга Самойлик: Виставка була зроблена, щоб знайти ліки для себе. Вона називається «Я не я, коли не я». Я виросла в садах Нікітського ботанічного саду. Я мала прямий доступ до моря, до квітів, садів, пальм.
У Києві ж багато машин, людей. Тут дуже холодно.
У мене були невеличкі виставки у Львові, Києві та Харкові. Ця виставка велика. Увійшли 30 робіт. Я хотіла відтворити позитив. Там яскраві фарби, плоди дерев, персики, гранати, груші, яскраві кольори, кохання. Я відтворила кримські сади, яких мені бракує, у своїй майстерні. Я хочу поділитися з глядачами своїми емоціями та енергетикою.
Я бачу, що відбувається в країні, я сумую, але не хочу спекулювати на цій темі. Мої батьки залишилися в Криму.
Я часто малюю пальми, море, чайок. У Києві я шукаю горизонти, море.
Три роки я не була в Криму.
Лариса Денисенко: Де буде відбуватися виставка?
Ольга Самойлик: Вона зачиняється уже в неділю. Виставка відбувається в арт-просторі «SKLO». Це один з корпусів Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Це вулиця Тургенівська 8/14.
Ірина Сампан: Після подій у Криму ваші картини стали більш агресивними?
Ольга Самойлик: Я не віддаю людям негативну енергетику. Я буду все життя нести позитив і красу.
Лариса Денисенко: Ваші картини залишилися в Криму?
Ольга Самойлик: Так, вони у мами. Я думаю, що обов’язково туди поїду, все зміниться.