Я відтворила кримські сади, яких мені бракує, у своїй майстерні, — художниця

Кримська художниця Ольга Самойлик розповідає про свою виставку.

Лариса Денисенко: Крим — це частина вашого життя, котре ви перенесли на материкову Україну.

Ольга Самойлик: Виставка була зроблена, щоб знайти ліки для себе. Вона називається «Я не я, коли не я». Я виросла в садах Нікітського ботанічного саду. Я мала прямий доступ до моря, до квітів, садів, пальм.

У Києві ж багато машин, людей. Тут дуже холодно.

У мене були невеличкі виставки у Львові, Києві та Харкові. Ця виставка велика. Увійшли 30 робіт. Я хотіла відтворити позитив. Там яскраві фарби, плоди дерев, персики, гранати, груші, яскраві кольори, кохання. Я відтворила кримські сади, яких мені бракує, у своїй майстерні. Я хочу поділитися з глядачами своїми емоціями та енергетикою.

Я бачу, що відбувається в країні, я сумую, але не хочу спекулювати на цій темі. Мої батьки залишилися в Криму.

Я часто малюю пальми, море, чайок. У Києві я шукаю горизонти, море.

Три роки я не була в Криму.

Лариса Денисенко: Де буде відбуватися виставка?

Ольга Самойлик: Вона зачиняється уже в неділю. Виставка відбувається в арт-просторі «SKLO». Це один з корпусів Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Це вулиця Тургенівська 8/14.

Ірина Сампан: Після подій у Криму ваші картини стали більш агресивними?

Ольга Самойлик: Я не віддаю людям негативну енергетику. Я буду все життя нести позитив і красу.

Лариса Денисенко: Ваші картини залишилися в Криму?

Ольга Самойлик: Так, вони у мами. Я думаю, що обов’язково туди поїду, все зміниться.