Як допоможе українцям створення Фонду енергоефективності?

Громадянська мережа ОПОРА моніторила це питання. Розповідає аналітик мережі Юлія Чеберяк. У студії працюють журналісти «Громадська Радіо» Анастасія Багаліка та Олександр Близнюк.

Юлія Чеберяк: 18 жовтня Віце-прем’єр-міністром – Міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадієм Зубком було представлено проект закону, який передбачає створення Фонду.

Як на мене, якщо у наступному році Фонд запрацює, це буде дуже добре. На презентації пан Зубко на запитання Тетяни Бойко, коли буде перший продукт Фонду і коли запрацює, сказав, що це буде квітень 2017 року.

Я маю в цьому сумніви, бо в проекті закону про Фонд я прочитала фразу, можливо, помиляюся, що статутний капітал Фонду формується протягом 6 місяців з дня реєстрації такого Фонду як фінансової установи.

В проекті держбюджету на 2017 рік передбачені видатки у розмірі 800 мільйонів гривень. Але в проекті зазначено, що надходження до Фонду можуть бути від міжнародних інституцій, донорів, за рахунок грантів. Сама структура Фонду передбачає директорів, фінансового, виконавчого, штату і філії в регіонах. І це величезні затрати.

Тепер поясню про програму. У народі ми коротко називаємо її «теплі кредити», вона була затверджена постановою ще в 2011 році, але практично на такому рівні, як зараз, вона почала працювати досить нещодавно.

До внесення відповідних змін була досить складна процедура отримання цього кредиту. Треба було взяти довідку, узгоджувати. Але програму настільки спростили, що вона тепер проста у застосуванні. Чиновники у особі Держенергоефективності взагалі не приймають рішення, кому надавати відшкодування. Держенергоефективності раз на місяць отримує від банку реєстр, де уже взяли кредити і бачить перелік суб’єктів і розмір, який вони повинні відшкодувати. І влада не впливає, кому і в якому розмірі видати, на це впливає банк.

Програма є досить ефективною. Цього року на неї було виділено втричі більше коштів, ніж минулого.

Анастасія Багаліка: Якщо програма настільки ефективна, її мали б продовжити?

Юлія Чеберяк: Програма показала свою ефективність, це означає, що люди довіряють їй і готові брати кредити для енергозбереження у житловому фонді. На комітеті ВР пан Савчук, голова Держенергоефективності, озвучив цифру, що при формуванні проекту держбюджету на 2017 рік, Держенергоефектиності подали запит на фінансування цієї програми наступного року 1,9 мільярдів гривень. Мені здається, це була б нормальна сума, однак Мінфін не вбачав доцільності включення цих видатків, базуючись на тому, що нема надходжень на цю програму.

Громадянська мережа ОПОРА, безліч організацій, піднімали питання, аби народні депутати та чиновники, лобіювали інтереси, щоб програма продовжилася. Наскільки мені відомо, в Міністерстві регіонального розвитку ця постанова про продовження на наступний рік знаходиться на погодженні.

Як на мене, підставою для внесення до проекту держбюджету на 2017 рік видатків на цю програму мало би стати  прийняття постанови про продовження програми на 2017 рік. Хтось повинен цим горіти, щоб програма діяла.

Така інституція як Фонд потрібна, але до її створення і початку фінансування повинен бути якийсь перехідний період. І цей період має бути не півроку, а програма, як мінімум, років 10 повинна працювати.

Анастасія Багаліка: Чи відомо, з яких надходжень планували фінансувати програму «теплих кредитів» у бюджеті 2017 року?

Юлія Чеберяк: Ні, такою інформацією я не володію.

Анастасія Багаліка: Теоретично, Фонд може продовжити аналог цієї програми?

Юлія Чеберяк: Може. Але якби Фонд взяв за основу саму процедуру, яка передбачає «теплі кредити», було б прекрасно. Як нам представили концепцію Фонду, це буде Фонд, який прийматиме рішення, кому і як надати, в проекті зазначено (це положення вступить в дію тільки після прийняття закону про енергетичну ефективність будівель), що повна термомодернізація будинку може здійснюватися тільки при наявності сертифікату енергетичної ефективності.

Ми розуміємо, що сам законопроект зараз у ВРУ. Минулого тижня у ВР був день енергоефективності, проект мали прийняти в першому читанні. Але до першого читання не дійшов час, його перенеси на вівторок наступного тижня. А цей закон передбачає низку підзаконних актів, які ще необхідно розробити, прийняти і впровадити. Це тривала процедура. Тому сумніваюсь, що Фонд запрацює у квітні.

Анастасія Багаліка: Спираючись на дані про кількість людей, які скористалися «теплими кредитами», можна зробити припущення, скільки ще могли б скористатися?

Юлія Чеберяк: У нас 20-21 жовтня у Львові відбувався Всеукраїнський форум ОСББ. Там я почула фразу, що коли у Польщі починався цей процес, у них теж була державна підтримка відповідно до якої надавалася допомога співвласникам. У перший рік програми тільки 70 ОСББ взяли таку допомогу у вигляді пільгового кредитування. Якщо говорити за нас, цього року близько 500 ОСББ взяли пільгове кредитування. І це, мабуть, про щось говорить.

Якщо візьмемо статистику стосовно створення ОСББ в Україні, спостерігається тенденція, що інтенсивний приріст відбувається тоді, коли є державна підтримка фінансування заходів з ремонту, термомодернізації.

У 2015 році в Україні було створено приблизно 1050 ОСББ, а цього року за офіційними даними Мінрегіону — близько 3500 за вісім місяців. Але я дивилася на сайті Держстату, наразі є 24000 ОСББ, хоча Мінрегіон говорить, що до 20000. За півроку приріст ОСББ був рівнозначний, як за останні чотири роки. Але треба все рівно говорити, що це 20% всього багатоквартирного житлового фонду.

Анастасія Багаліка: Зараз ситуація з програмою модернізації житла непевна, як буде наступного року неясно?

Юлія Чеберяк: Я маю надію на те, що буде прийнято адекватне рішення стосовно програми «теплі кредити», я сподіваюся, що будуть внесені зміни до держбюджету і вона буде працювати.