Як перетворити постіндустріальний Краматорськ на сучасне місто?

Координатор школи CANactions Богдан Капаціла та директор її освітньої програми Владислав Тимінський розповідають, як студенти досліджували Каматорськ та що показали їхні розвідки.

Лариса Денисенко: Уже есть проекты, с которыми можно поделиться с нашими слушателями?

Владислав Тимінський: У нас была образовательная программа. При чем, первая в Украине, которая занимается темой развития городов. На фестивале CANactions, который пройдет в Киеве с 19 по 21 мая, мы расскажем об итогах первого года нашего курса.

За это время мы успели поработать над двумя городами. Первый — это Ивано-Франковск, а второй — Краматорск. Почему выбрали эти города? С самого начала запуска программы мы для себя определили, что одна из целей — проработать основные типологии городов. В наследие от Советского Союза у нас остались не только города с их текущем состоянием, но и данные о них, которые изменились с 1991 года. В этом смысле Краматорск был избран еще год назад как тема нашей студии — курс в 3,5 месяцев, который мы проводим с иностранными преподавателями.

Если мы говорим о индустриальных городах, то Краматорск является одним из самых интересных кейсов. Сейчас это новый региональный центр. С другой стороны, это пограничная зона.

Ірина Славінська: Это также город, который имеет собственный военный опыт.

Владислав Тимінський: Все проблемы, с которыми сталкивается город, мы определили, как вызовы.

Богдан Капаціла: Якщо говорити про містоутворюючу складову війни, то нові фасади оновлені через те, щ обули зруйновані. У нас уже сформовані дві стратегії просторового розвитку. Ми їх будемо презентувати на фестивалі. В них говориться не про масштабні проблеми, а про довгострокову перспективу, про те, як перейти до неї з малих кроків.

Лариса Денисенко: Які це маленькі кроки?

Богдан Капаціла: Мається на увазі робота з людьми. Ми досліджували місто в чотирьох «фокусах». Одним з них були культура і суспільство. Було зрозуміло, що місто було створене для того, щоб ходити на роботу. Громадське життя не передбачалося. Один з проектів передбачає насичення цієї прогалини.

Люди намагаються активізовуватись, але немає розуміння, в яку сторону рухатися.

Ірина Славінська: Які конкретні кроки треба зробити для того, щоб місто почало змінюватися?

Богдан Капацила: На жаль, універсального рецепту немає. Ми підготували набір напрямків, куди можна рухатися. Це активізація культурної сфери життя. Також ми помітили, що є соціальна активність. Громадянам необхідний майданчик для комунікацій. Потрібен більш налагоджений діалог з головним підприємством міста, де працює 10 тисяч людей, а його топ-менеджмент присутній у міськраді. Набагато краще про це розкажуть студенти.

Лариса Денисенко: Були студенти, які не вперше поїхали до Краматорська?

Богдан Капаціла: У нас є студенти родом з регіону, але з самого Краматорська немає. Один з студентів бував у місті. Дослідження міста ми розпочали, будучи в Києві, шукаючи інформацію в Інтернеті, літературу в бібліотеках.

Коли ми приїхали, то було повне розчарування в тій інформації, яку ми знайшли. Виявилось, що це велика кількість кліше.

Лариса Денисенко: Які кліше ви назбирали в Інтернеті?

Владислав Тимінський: Ключевым элементом программы является филд-трип — полевое исследование, которое мы проводим в городе. Это то, что сильно отличает нас от классического университетского образования. Для нас важно, чтобы наши студенты обладали навыками работы с данными, которые они могут собрать дистанционно, и с другой стороны, сопоставить их с теми, которые они обязаны собрать в городе. Иногда это две очень разные реальности.

В Иван-Франковске есть очень серьезные проблемы, связанные с феноменом «заробітчан» — людей, которые работают за границей и вкладывают деньги в недвижимость, которая уродует город. Поездка в Краматорск открыла много вызовов. Жители Краматорска активны, хотят брать инициативу изменения города в свои руки: «Да, мы понимаем, что сейчас к нам есть интерес международных доноров, но в какой-то момент это закончится. Что мы будем делать после этого?»

С использованием данных, полученных во время встреч с мэром, сотрудниками предприятий, мы разрабатывали стратегии.

Лариса Денисенко: Что важно изменить, помимо возможностей досуга?

Владислав Тимінський: Мы пытались найти позитив и потенциал, а не проблемы и критические моменты. Краматорск — это типичный соцгород. Мы были восхищены структурой. Это потенциал, который был недооценен.

Богдан Капаціла: Те, що це місто машинобудівників, — теж в певній мірі було руйнуванням кліше. Ми їдемо в донецький регіон, посередині міста шахти, терикони. Приїжджаємо — бачимо зелене місто-сад. Але немає альтернативи. Якщо я не хочу займатися технічним напрямком, то не маю, де навчатися, що робити. Хоча Краматорськ мав тісні зв’язки з іншими містами. Багато з них було втрачено.

Ірина Славінська: Как не быть пришельцем в небольшом украинском городе?

Лариса Денисенко: Какие местные легенды можно развивать и строить на них более глобальные идеи?

Владислав Тимінський: Название одного из продуктов, который мы произвели в рамках студии, — «Записки из Краматорска. 4 мифа». Мы поняли, что изначально город основывался на мифах: преобладания индустриального над всем остальным, преобладания мифа о здоровом человеке.

Богдан Капаціла: Найбільша проблема в тому, що хоч зараз немає міфу, на нього чекають, чекають вказівку, що робити далі.

Підприємство — четверта чи навіть третя частина міста, яке відрізає річку, але й живить це місто, бо там працюють люди.

Місто цікаве й з історичної точки зору. Там відчуваються експерименти конструктивізму. Навколишні невеликі поселення мають свою культуру. Слов’янськ знаний своєю керамікою. Глиняну джезву з горнятками тут можна купити за 45 гривень, а в Івано-Франківську — продати за 300.

У Краматорську є успішна IT-компанія, побудована на міфі лідерства. У керівного складу є значки типу «отличники производства». Секретарка принесла нам чай в чепчику і фартушку. Разом з тим компанія прогресивна.

Лариса Денисенко: Де можна ознайомитися з результатами?

Владислав Тимінський: Всех приглашаю на фестиваль CANactions с 19 по 21 мая. Вас ждет отдельный павильон школы CANactions на территории Музея Гончара. Презентация результатов Студии-2 будет 19 мая в 19.00. Студенты расскажут о результатах по Краматорску.