Як змусити метрів українського мистецтва малювати кульковою ручкою?
Проект-марафон «Кулькова ручка», який веде відомий галерист Євген Карась, вийшов на новий етап — конкурс рецензій
Детальніше про концепцію проекту — у розмові з Євгеном Карасем.
Ірина Славінська: Розкажіть про «Кулькову ручку». Що це за давній і чисельний проект?
Євген Карась: Це груповий проект. Коли ми робимо групові проекти ,ми намагаємось зробити їх максимально відкритими, щоб кожен міг взяти участь. Це один з таких успішних проектів. Рівно 10 років назад в цьому проекті брало участь близько 120 робіт художників. Зараз в галереї можна побачити понад 900 робіт.
Ірина Славінська: Серед авторів є і дуже відомі художники, і художники-початківці.
Євген Карась: Так. Я надзвичайно вдячний авторитетним художникам, які підтримують цей проект і беруть в ньому участь.
Ірина Славінська: Як можна змусити культового художника взяти ручку і щось намалювати?
Євген Карась: Вони задають планку. Криволап колись сказав, що раніше страшенно не любив кулькову ручку, а тепер щороку бере її до рук.
Ірина Славінська: Які аргументи ви використовували, щоб вмовити найдорожчого у світі українського художника працювати з таким інструментом?
Євген Карась: Ми маємо певний авторитет і художники знають, що у нас все вдасться. З іншого боку, художники — це азартні інтелектуали, які розуміють значення проекту. Цей проект полягає в тому, що всі роботи виконуються тільки кульковою ручкою і тільки на офісному папері. Коли глядач дивиться на твір мистецтва, в цього є певна соціальна дистанція сприйняття. У глядача немає олійних фарб, мольбертів і майстерень. Тобто художники — це такі небожителі, що оперують цими матеріалами. А тут вони сходять з Олімпу і ми їм даємо кулькову ручку. Тобто вони на одній платформі з глядачем. Виявляється, що мистецтво — не маніпуляція матеріалами, а абсолютно інші речі. Це дає шанс глядачу повірити в себе як у художника.
Ірина Славінська: В рамках проекту «А4, Кулькова ручка» було оголошено конкурс рецензій. Що потрібно зробити і що за це буде?
Євген Карась: Треба написати есе — емоційне, аналітичне, порівняльне. Це може бути щось, пов’язане з персональним досвідом.
Ірина Славінська: Це запрошення для всіх авторів, які хочуть написати есе на вільну тему?
Євген Карась: Так, але ці есе мають стосуватися кулькової ручки. Наш призовий фонд складає 6000 гривень, переможець отримає 3000 гривень, 2 місце — 2000 гривень, 3 місце — 1000 гривень. Всім, хто напише хороші есе, ми подаруємо каталоги.