facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Які міфи про Другу світову війну ще живі?

Чому День Перемоги став головним святом сучасної Росії, а Україна відійшла від нав’язаного Кремлем трактування 9 травня?

Які міфи про Другу світову війну ще живі?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

На ці теми поговоримо з науковим співробітником Центру досліджень визвольного руху Ігорем Бігуном.

Тетяна Курманова: Чи можемо ми називати 9 травня святом?

Ігор Бігун: 9 травня – це День Перемоги над нацизмом, і в цьому контексті ми можемо вважати це святом, тому що все-таки нацизм приніс на українські землі велике горе, великі втрати – загинуло більше 8 мільйонів людей.

Тетяна Курманова: Які є міфи стосовно Другої світової війни зараз в Україні?

Ігор Бігун: Дуже багато міфів ми успадкували від Радянського Союзу. Багато хто досі називає війну Великою Вітчизняною, і звужує її лише від 41 до 45-го років. Ми повинні розуміти, що перші бомби на Львів упали у 1939-му році у вересні, коли Гітлер атакував Польщу. І ті українські землі, які були тоді у складі Польщі, теж прийняли удар на себе у 1939-му році. Ті, хто говорять про початок війни у 1941-му році, намагаються відвести в тінь всі ті події, які були між 1939-м і 1941-м роком.

Тетяна Курманова: В Україні вже кілька років існує свято – День пам’яті та примирення 8 травня. Чи можуть існувати дві дати – 8 травня і 9 травня, чи буде поглинатися дев’яте травня восьмим і чи було б це правильнішим?   

Ігор Бігун: Я думаю, найближчим часом ці дати зможуть співіснувати, тому що 9 травня – це данина традиції, яка довгий час існує. За статистикою, більшість українців вважає це для себе великим святом, тому ніхто їх не збирається поки позбавляти цього дня. Але 8 травня повинно бути, тому що це європейська традиція, всі країни Європи відзначають завершення Другої світової війни саме 8 травня, тому що саме 8 травня було підписано капітуляцію.

Тетяна Курманова: Чи є міфом те, що українські націоналісти розділяли ідеї Гітлера?

Ігор Бігун: Якщо ми говоримо про членів ОУН під проводом Степана Бандери, то вони ідеями Гітлера не захоплювалися, в них була власна ідеологія, і основна мета – це проголошення української незалежної, самостійної та соборної держави, як про це йшлося в агітаційних матеріалах. ОУНівці використовували будь-яку можливість  досягти цієї цілі, і в певний момент їм здалося, що Німеччина може допомогти появі української держави. Тому був короткий період негласної співпраці з Німеччиною з 1939-го по липень 1941-го року. Це був той період, коли з Німеччиною співпрацював Радянський Союз. І співпраця націоналістів з німцями протривала, можливо, тижні на два-три довше, ніж співпраця німців з СРСР.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков