facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Які міфи про Другу світову війну ще живі?

Чому День Перемоги став головним святом сучасної Росії, а Україна відійшла від нав’язаного Кремлем трактування 9 травня?

Які міфи про Другу світову війну ще живі?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

На ці теми поговоримо з науковим співробітником Центру досліджень визвольного руху Ігорем Бігуном.

Тетяна Курманова: Чи можемо ми називати 9 травня святом?

Ігор Бігун: 9 травня – це День Перемоги над нацизмом, і в цьому контексті ми можемо вважати це святом, тому що все-таки нацизм приніс на українські землі велике горе, великі втрати – загинуло більше 8 мільйонів людей.

Тетяна Курманова: Які є міфи стосовно Другої світової війни зараз в Україні?

Ігор Бігун: Дуже багато міфів ми успадкували від Радянського Союзу. Багато хто досі називає війну Великою Вітчизняною, і звужує її лише від 41 до 45-го років. Ми повинні розуміти, що перші бомби на Львів упали у 1939-му році у вересні, коли Гітлер атакував Польщу. І ті українські землі, які були тоді у складі Польщі, теж прийняли удар на себе у 1939-му році. Ті, хто говорять про початок війни у 1941-му році, намагаються відвести в тінь всі ті події, які були між 1939-м і 1941-м роком.

Тетяна Курманова: В Україні вже кілька років існує свято – День пам’яті та примирення 8 травня. Чи можуть існувати дві дати – 8 травня і 9 травня, чи буде поглинатися дев’яте травня восьмим і чи було б це правильнішим?   

Ігор Бігун: Я думаю, найближчим часом ці дати зможуть співіснувати, тому що 9 травня – це данина традиції, яка довгий час існує. За статистикою, більшість українців вважає це для себе великим святом, тому ніхто їх не збирається поки позбавляти цього дня. Але 8 травня повинно бути, тому що це європейська традиція, всі країни Європи відзначають завершення Другої світової війни саме 8 травня, тому що саме 8 травня було підписано капітуляцію.

Тетяна Курманова: Чи є міфом те, що українські націоналісти розділяли ідеї Гітлера?

Ігор Бігун: Якщо ми говоримо про членів ОУН під проводом Степана Бандери, то вони ідеями Гітлера не захоплювалися, в них була власна ідеологія, і основна мета – це проголошення української незалежної, самостійної та соборної держави, як про це йшлося в агітаційних матеріалах. ОУНівці використовували будь-яку можливість  досягти цієї цілі, і в певний момент їм здалося, що Німеччина може допомогти появі української держави. Тому був короткий період негласної співпраці з Німеччиною з 1939-го по липень 1941-го року. Це був той період, коли з Німеччиною співпрацював Радянський Союз. І співпраця націоналістів з німцями протривала, можливо, тижні на два-три довше, ніж співпраця німців з СРСР.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Уряд зробив нам подарунок, дозволивши військовим частинам мобілізовувати людей — Ігор Луценко

Уряд зробив нам подарунок, дозволивши військовим частинам мобілізовувати людей — Ігор Луценко

Революція на граніті сформувала покоління активних українців — історик

Революція на граніті сформувала покоління активних українців — історик