Яким буде Український інститут?

Завідувачка сектору культурної політики Національного інституту стратегічних досліджень Оксана Розумна розповідає про процес створення Українського інституту.

Ірина Славінська: Що таке Український інститут?

Оксана Розумна: Це установа, яка буде займатися представленням інтересів України за кордоном через культуру. Експертна і громадська думка орієнтується на те, що аудиторією мають бути громадяни країни перебування. Український інститут буде у різних країнах. В його створені дуже зацікавлені українські громади за кордоном. Він говоритиме з мешканцями інших країн і буде взаємодіяти з місцевими громадами українців.

Міністерством закордонних справ України було оголошено про старт цього проекту. Закордонні українці одразу виявили дуже велике зацікавлення.

Інтереси українців та інтереси іноземних громадян мають бути нібито диференційовані. Але нещодавно я повернулася з Кейптауну, де проходили Дні України, які були організовані українською громадою, вона показала своє бачення української культури. Це виявилося цікаво і для мешканців Південної Африки, тому що місцеві українці достатньо інтегровані, вони зацікавлені в налагодження системних комунікацій.

Лариса Денисенко: Наскільки будуть тотожні програми в різних країнах?

Оксана Розумна: Міністерство закордонних справ України говорить, що вони вивчили більше 20 кейсів різних інститутів, але мій досвід говорить про те, що нам треба апелювати ще й до можливостей нашого законодавства. Вони не дозволяють на сьогоднішній день перейняти модель, наприклад, Польського інституту.

Ірина Славінська: Як був створений Український інститут?

Оксана Розумна: Він ще не створений. Є проект статуту, був і проект закону від Міністерства культури. Цей процес є досить тривалим. Для мене він стартував з оголошенням Міністерства культури про те, що Український інститут буде. Вони презентували концепцію влітку 2015 року. Протягом півроку були спроби якось налагодити діяльність інституту. Восени запрацювала робоча група, яка розробляла форму діяльності інституту. Потім вся ця робота зникла. Ми побачили в грудні 2015 року проект закону. Він не проходив ніяких процедур в парламенті. Змінилася команда Міністерства культури. На щастя, в команді МЗС з’явилася команда культурної дипломатії.

Лариса Денисенко: Документи були реанімовані завдяки працівникам МЗС?

Оксана Розумна: Це документи, які розроблялися ними.

Команда МЗС пропонує базовий рамковий документ, вона пропонує відкрито і жваво його обговорювати. Вона приймає будь-які рекомендації. Статут можна прочитати на сайті МЗС. Також є сторінка у Фейсбуці «Культурна дипломатія України від МЗС». В документі ідеться, що це буде державна установа, але вона зможе надавати певні послуги, рефінансування від послуг буде спрямоване на проектну діяльність. Буде перша хвиля Українських інститутів за кордоном. До неї належать Берлін, Варшава і Рим. Я так розумію, що це вибір міністра закордонних справ. Це країни, в яких Україна потребує першочергової корекції іміджу. До наступної хвилі належать Пекін, Стамбул, Париж, Стокгольм, Лондон.

У Лондоні та Стокгольмі успішно діють незалежні від держави Українські інститути. Директори цих інститутів зацікавлені в тому, щоб Український інститут відкривався в цих містах на базі вже створених інституцій. 

Лариса Денисенко: Можливо, є сенс виписувати концепт, враховуючи перепони, які вже існують?

Оксана Розумна: Змін очікується багато. Вони потрібні в багатьох напрямках.

Ірина Славінська: Хто долучається до обговорень?

Оксана Розумна: На сьогоднішній день ми почули від команди культурної дипломатії МЗС, що це закордонні українці, українські студенти, які навчаються за кордоном. Активно долучаються Олександр Снідалов з Нідерландів, директор Українського інституту з Лондона Марина Песенті та Анастасія Кльонова зі Стокгольму.