Яким був 2016 рік у співпраці України з НАТО?

Про підсумки цієї роботи говоримо з віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе.

Олександр Близнюк: За якими принципами буде побудована програма співробітництва?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Усі попередні роки річні національні програми співробітництва з Альянсом були переліком заходів різних міністерств і відомств, які вони проводили в рамках співпраці з НАТО. Це могли бути семінари, навчання, окремі наукові заходи. На даний момент ми намагаємося перейти до планування довкола реформ, які ми для себе накреслили як дорожню карту. Зокрема в секторі безпеки і оборони, через усі наші стратегічні документи, включно зі стратегічним оборонним бюлетенем і дорожніми картами по реформі як військово-промислового комплексу, так і Збройних Сил України.

Також вона включатиме принципові економічні і політичні реформи, які для нас є надзвичайно важливими, щоб країна розвивалася відповідно до курсу, який ми для себе визначили.

Програма буде коротша, системніша, в результаті — чіткіша. Я не можу сказати, що це вдається елементарно і всі відомства і міністерства готові перейти на такий новий формат, який використовувався іншими країнами, які мали перспективу членства в НАТО.

Але ми робимо однозначний крок вперед, вже бачимо попередні оцінки того проекту річної національної програми, якими поділилися з нашими партнерами в Альянсі. І ми точно розуміємо, що на правильному шляху. Цього року зробимо краще, наступного, думаю, ще ідеальніше.

Олександр Близнюк: Чим ця програма відрізняється від інших програм співпраці з Альянсом?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: В липні цього року ми отримали велике позитивне рішення Альянсу стосовно надання Україні комплексного пакету допомоги. Це рамка, яка окреслює всі напрямки взаємодії між Україною і НАТО.

Це відкриття додаткових можливостей для співпраці, які не обов’язково існують на даний момент. Наприклад, йдеться про створення майданчика протидії гібридній війні. На даний момент йде обговорення про те, в які формати може вилитися цей майданчик. Там йдеться про вісім трастових фондів, частина з яких давніше функціонує в Україні (по знищенню запасів радянської зброї), частина була створена протягом останніх двох років, а один був створений безпосередньо на саміті НАТО  (з питань розмінування територій, які знаходяться на лінії розмежування).

За останні два роки в науковій царині з Альянсом започатковано 49 проектів. Ці проекти стосуються телемедицини (можливості проведення операцій на відстані чи під рекомендаціями лікарів з іншої частини світу), проекти очищення забруднених військовими базами територій в Україні.

Анастасія Багаліка: Напередодні саміту і липневого рішення з підтримки України, ви приходили до нашої колеги Наталі Соколенко і говорили про те, що Україна є найбільшим бенефіціаре у контексті отримання допомоги від НАТО. Чи змінилася ця ситуація, як це впливає на стратегічність партнерства з Україною для НАТО?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: На даний момент ситуація не змінилася. Ми є одним з тих партнерів, який також цінується і за те, що ми протягом усіх років партнерства завжди брали участь в усіх операціях НАТО. Навіть тепер, коли в нас йде війна, ми маємо свій контингент в Косово в силах Альянсу, маємо невеликий контингент в Афганістані. Це високо цінують партнери, які розуміють, що наші ресурси обмежені.

Всі програми, які маємо на даний момент, створюють додаткові можливості. Якщо в Уельсі були прийняті серйозні рішення стосовно Грузії, наданні їм додаткових можливостей розвитку взаємин з НАТО, на саміті у липні це саме стосувалося України.

У контексті трастових фондів, все залежить від того, як ефективно ми будемо використовувати закладені можливості. І якщо будемо правильно використовувати це з точки зору ефективності, прозорості коштів, вкладати в оновлення системи логістики в ЗСУ, тоді ці фонди можуть далі наповнюватися додатковими коштами нашими партнерами.

Ми робимо перехід на стандарти НАТО, щоб бути міцнішими, співвимірними, могли бути взаємосумісними.

Ми набираємо взаємосумісності також і через те, що наші країни-партнери тренують наших вояків на Яворівському полігоні, допомагають створити Сили спеціальних операцій. Одночасно, навчаючи наших вояків, навчаються в нас. Вони визнають, що в Україні є, здобутий в тяжкий спосіб, досвід ведення війни проти російських військ, якого нема в наших партнерів.

Олександр Близнюк: Які основні моменти Україна поставила собі, аби перейняти їх у НАТО?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Левова їх частина — методичні , стратегічні, тактичні документи і рекомендації, плани. Є адміністративні стандарти, є військові, які стосуються зброї.

Анастасія Багаліка: Як буде регламентуватися наша співпраця з НАТО у тій площині, де Україна надаватиме свій досвід і знання для наших партнерів?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: У мене відчуття, що ми зараз біжимо, постійно мусимо реагувати в невідкладний спосіб на виклики, з якими стикаємося. Ми не маємо часу зупинитися, перевести дух, подивитися назад, відрефлексувати, систематизувати знання і передавати нашим партнерам системно. Думаю, ця систематизація буде відбуватися спільно з нашими партнерами, через роботу з різними центрами передового досвіду НАТО.   

Олександр Близнюк: До 2020 року Україна планує завершити перехід на стандарти НАТО. На 2017 рік президент Петро Порошенко затвердив бюджет — 5,2% ВВП на безпеку і оборону. Скільки цих грошей буде виділено на співпрацю з НАТО?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Це так не визначається. Якщо говоримо про навчання вояків, в рамках якого ми отримуємо допомогу, воно проходить за різними напрямками. Частиною є допомога НАТО, яка не відображена безпосередньо в бюджеті. Все обладнання, яке ми очікуємо отримати від румунських партнерів в рамках трастового фонду з кібербезпеки, не визначається в бюджеті. Тому робота наших людей — це внесок, а надання обладнання це їхній внесок. Використання обладнання і навчання — це співпраця. І вона не визначається виключно цифрами в бюджеті.

Близько 50% населення України підтримує вступ до НАТО. Насамперед, це емоційна підтримка з розрахунку на те, якби ми були членами НАТО, нас одразу би хтось захистив.

Олександр Близнюк: 21 грудня Держкомтелерадіо вніс проект програми щодо інформування про євроатлантичну інтеграцію 2017-2020 років на розгляд уряду. Як це має реалізуватися?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Дуже тішуся, що Держкомтелерадіо відгукнувся на мою особисту ініціативу, що ми мали б відновити інформувати громадян, що ж таке Північноатлантичний Альянс.

Мені здається, потрібно переходити до усвідомленого розуміння, що ж таке Північноатлантичний альянс: політичні, економічні вимоги до демократичних стандартів, які є в країнах-членах НАТО, які так само важливі і для нас.

Це вже винесено на засідання уряду, ми затвердили програму на Урядовому комітеті з європейської та євроатлантичної інтеграції. Сподіваюся, завтра, колеги схвалять його на уряді. На жаль, на даний момент програма не матиме додаткового фінансування з боку держави, її виконуватимуть в рамках бюджетних асигнувань, які є в бюджеті на 2017 рік.

В програмі прописано, що вона може переглядатися наприкінці кожного наступного року, є закладений механізм, як ми можемо закладати кошти на наступні роки для програми інформування. На цей рік розраховуємо на підтримку партнерів і донорів, щоб ми разом з громадськими організаціями, на які ми теж сподіваємось, змогли провести перший етап.