Ярема Ковалів: 800 — 1000 євро зарплати могли б затримати людей на держслужбі

У студії Громадського Радіо — голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

Тетяна Трощинська: Для вас це було звичайне рішення? Ви ставили собі за мету, що ви щось зробите, якийсь час попрацюєте і просто підете?

Ярема Ковалів: Це планова відставка. Коли я йшов на державну службу, я для себе поставив певний перелік завдань щодо того, що корисного я б хотів зробити у рибній галузі. Була сформульована концепція реформування, були визначені цілі. Я вважаю, що станом на сьогодні більшість з них досягнуто або в процесі реалізації. Свій ліміт часу, який я виділив для того, щоб віддати державі, у мене завершився. Але він збігся з тим, що ми завершили цілі, які перед собою ставили.

Тетяна Трощинська: Що ви для себе бачили лімітом?

Ярема Ковалів: Коли ми починали писати, що ми хочемо зробити, то вже тоді оцінювали, що для реалізації потрібно півтора — два роки. В реальності виявилося, що для деяких процесів треба набагато більше часу, а деякі наші наміри, думки залишилися тільки на папері. Їх небагато, але вони є. Те, що залишилося на папері, виявилося неактуальним для спільноти. Ми планували впроваджувати рибні біржі. Мені здається, що Україна до цього дійде, але станом на зараз бізнес до цього ще не готовий, а без їхнього сприяння це неможливо було б повністю реалізувати.

Ми хотіли змінити і більш наблизити регулювання рибальства до європейських практик. Всі два роки ми активно шукали і дивилися, що цікавого та ефективного є в різних країнах європейської спільноти. Те, що знаходили, ми намагалися втілити в Україні. Нам вдалося підготувати нормативні документи, зараз вони проходять процедуру погодження.

Напевно, 80% із запланованого зроблено. Будемо очікувати на результати цих наших дій. Я думаю, що результатом повинно бути те, що Україна стане однією з передових країн щодо рибного господарства принаймні у Європі.

Тетяна Трощинська: Що ви отримали, коли прийшли?

Ярема Ковалів: Для мене це теж була утаємничена установа, я не міг зрозуміти до кінця, чим вона займається. Ми отримали багато бюрократії, звинувачення в корупції, органи рибоохорони, які працювали неефективно.

Рибна галузь до цього часу не знала про те, що можна за одне засідання Кабінету міністрів прийняти одинадцять нормативних документів, які б реформували нашу галузь. Фактично збільшили фінансування рибної галузі втричі. Це вдалося також через те, що ми активно комунікувати. Люди розуміли, чому ми просимо гроші на нову техніку.

Тетяна Трощинська: Якщо зараз протиставити фактичний обсяг вилову риби проти чорного ринку, яка ситуація?

Ярема Ковалів: Ситуація змінюється. Тут хороший показник на Київщині. Минулого року збільшилася кількість легально виловленої риби на 40%. Щоб кардинально змінити ситуацію з нелегальним виловом, потрібно запроваджувати європейські механізми. 

Тетяна Трощинська: Наскільки змінилася державна служба за два роки? Що для вас було відкриттям?

Ярема Ковалів: Були різні очікування. Одне з перших позитивних вражень полягало у тому, що за ту невелику заробітну плату працюють дійсно дуже багато професійних людей.

Позитивно вразило те, що люди готові працювати понаднормово.

З негативного було те, що статусом громадських організацій спекулюють люди, які мають не зовсім гарні наміри.

Тетяна Трощинська: Чи побачили ви легальні способи довести рівень зарплат до гідних? Скільки ви отримували?

Ярема Ковалів: Коли я прийшов, заробітна плата була близько 8 тисяч, зараз – 15 – 16 тисяч гривень. Наприкінці року, якщо є економія, робітникам виплачується премія. 

Якби зарплати були вищими, то держава могла б залучити більше якісних і професійних фахівців, які могли би більше зробити для країни. Якби ми могли запропонувати певній команді реформаторів принаймні 800 – 1000 євро, мені здається, ми б могли рухатися в реформах значно швидше.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.