Закон про держслужбу заклав парадигму навчання протягом професійного життя, — Білінська

Якість управління державою держслужбовцями на всіх рівнях влади безпосередньо впливає на життя кожного з нас. Про систему підготовки людей, які стоять біля керма нашої держави, будемо говорити з віце-президентом Національної Академії держуправління при президентові України Мариною Білінською.

Дмитро Тузов: Чи відбулись якісь радикальні зміни в підготовці державних службовців?

Марина Білінська: До цього часу вважалось, що на державну службу може прийти будь-хто. Насправді, щоб підготувати хорошого держслужбовця необхідно близько 10 років. Закон України про державну службу, звичайно, ввів поняття компетенції, але роль Державної академії управління в цьому законі применшена. Службовців топ рівня потрібно готувати в спеціальному закладі. Закон України про державне управління поставив таке завдання перед Академією держуправління, проте механізмів реалізації цього завдання не визначив.

Лариса Денисенко: Серед чинних заступників міністрів зокрема є випускники Академії державного управління?

Марина Білінська: Так, звичайно. Депутатський корпус представлений випускниками академії. Зокрема, прем’єр-міністр України Гройсман є випускником Академії держуправління.

Кожна політична сила, приходячи до влади, ставила собі за мету змінити управлінську вертикаль. В менеджменті є хороші приклади, які доводять, що зміна 16% управлінців в органі державної влади приводить до його дестабілізації. В нас були випадки, коли в міністерствах чи державних адміністраціях одночасно змінювались більше 40-50% управлінців. Закон про держслужбу, який вступив в силу 1 травня, розділив політичні і адміністративні посади.

Дмитро Тузов: Яким чином політичний розподіл у квотному уряді можна поєднати з професійністю посадовців?

Марина Білінська: Тепер посади міністрів і їх заступників є політичними посадами, що не належать до посад державної служби. Національна академія держуправління не може говорити про професійність цих людей, оскільки це відповідальність політичних партій, які формують Парламент.

Дмитро Тузов: Тобто теоретично міністри можуть бути не фаховими?

Марина Білінська: Важко уявити собі, що політична партія зможе висунути на посаду міністра повного невігласа, хоча подібні приклади були в попередніх урядах.

Наразі державна служба зупиняється на посаді державного секретаря міністерства, все, що вище — це політичні посади, все, що нижче — це посади державної служби.

Дмитро Тузов: Чи діє в Україні посада державного секретаря міністерства?

Марина Білінська: В липні почнеться відбір кандидатів на конкурсній основі. Комісія по відбору претендентів на посади категорії «А» обиратиме кандидатів, що згодом пропонуватимуться Кабінету міністрів на затвердження посад державних секретарів.

Дмитро Тузов: Як розв’язувати можливий конфлікт між державним секретарем і політичною персоною, якою є міністр?

Марина Білінська: Поки що немає чітких нормативних підґрунть майбутньої співпраці міністра або його заступника з державним секретарем.

Лариса Денисенко: Які ризики експерти вбачають у цьому законі?

Марина Білінська: Коли починається імплементація закону, виникають механізми його реалізації і з’ясовуються усі невраховані моменти. Зараз законодавці вже починають вносити зміни до цього закону через колізії і неспівпадіння з трудовим правом чи правом на відпустки.

Суттєва проблема полягає в неможливості навчати державних службовців на денній формі навчання. Закон змушує держслужбовців йти з державної служби заради навчання, а потім знову на конкурсних засадах повертатися на свою роботу. Таким чином, підвищуючи рівень своєї професійної компетентності, державні службовці не мають гарантії, що вони повернуть на те саме місце роботи. Так, наприклад, у Франції людина або призначається на посаду і йде вчитися, або її готують до входження на посаду. Французька модель є найбільш прийнятною для України.

Лариса Денисенко: Яким має бути ідеальний державний службовець?

Марина Білінська: Перш за все державний службовець має бути патріотом України. Крім того, він має бути компетентним і вмотивованим. Компетентність формується шляхом навчання, а вмотивованість — шляхом соціального захисту і можливості кар’єрного зростання. Стабільність є основою якісного функціонування державної служби у європейських країнах. Разом з тим, освіченість — категорія нестабільна. Парадигма навчання протягом професійного життя — те, що заклав новий закон про державу службу. Самодіагностика внутрішніх неспроможностей стосовно запитів суспільства — ось що визначає стан хорошого держслужбовця.

Дмитро Тузов: Чи усвідомлюють майбутні держслужбовці, що керувати державою потрібно не задля власного збагачення?

Марина Білінська: Покоління, яке пережило Майдан, безумовно, є патріотами України. Багато з наших студентів кажуть, що вчитися треба закордоном, а працювати — в Україні. Я вірю в те, що молоде покоління держслужбовців створить ефективне державне управління, якого наразі потребує країна.