Зараз найголовніше — ремонт автотехніки й відправлення її на фронт, — Макарова

В студії Громадського Радіо — волонтерка Діана Макарова.

Дмитро Тузов: Розпочнемо з останньої поїздки вздовж лінії розмежування. Де були?

Діана Макарова: Ми стартували з сектору «М» і пішли майже до Лисичанська. Дуже хотілося б обійти всі сектори, але не виходить. Але двох секторів достатньо, щоб зрозуміти, які настрої на фронті, який характер фронту зараз.

Я сприймаю фронт, як живий організм. Якщо в Станиці у нас хтось чхне, то в Широкиному йому побажають здоров’я.

З одного боку, враження непогане, з іншого боку, досить гнітюче. У нас затишшя, цілковите перемир’я з нашого боку, а з того боку не відбулося навіть «шкільного» перемир’я, тобто міномети замовкли на 1 — 2 вересня, а потім одразу увімкнулися. Мені здається, що досі не відбулася та контрактна армія, про яку переможно говорять наші очільники держави. Її зробили, але вона досить безлюдна, досить мало людей іде на контракт.

Дуже мало волонтерів. Давно пройшли великі ротації. Зараз сезонне затишшя.

Дмитро Тузов: Що потрібно зараз?

Діана Макарова: Ми повинні дуже сильно стежити за тим, що робить Міністерство оборони. Ми не повинні бути байдужими щодо того, що відбувається на фронті.

Зараз на фронті потрібні автомобілі, нам потрібні гроші на запчастини, гума. Ми готуємо автомобілі, які підвищують мобільність груп, відділень, рот, батальйонів. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.