Лариса Денисенко
Засекречене рішення про спецконфіскацію «грошей Януковича» не помилка, а афера, - адвокат
Говоримо про рішення засекретити вирок Краматорського суду щодо конфіскації 1,5 мільярда доларів оточення Януковича
Ведучі1
Фото: Громадське радіо
10 січня телеканал Al Jazeera опублікував засекречене рішення Краматорського суду про конфіскацію 1,5 мільярда доларів, виведених оточенням Януковича.
Гість ефіру — адвокат, екс-заступник Генерального прокурора Олексій Баганець.
Лариса Денисенко: Мені б хотілося зрозуміти законні підстави засекречення рішення і процедуру засекречення вироку або рішення українських судів.
Олексій Баганець: Рішення з приводу того, чи є в тому чи іншому судовому рішенні інформація, яка може відноситися до державної таємниці, визначаємо не ми, не експерти, не журналісти, не правоохоронні органи, це робить СБУ відповідно до вимог Закону України «Про державну таємницю». Зі ЗМІ мені відомо, що начебто СБУ досліджувала це судове рішення. Вона виносила висновок про те, що якась частина цієї інформації відноситься до державної таємниці.
Лариса Денисенко: Чи багато вироків чи рішень українських судів піддавалися такій процедурі?
Олексій Баганець: Я не можу сказати, скільки їх було, але це мізерна кількість.
Якщо в цьому судовому рішенні є інформація, яка відноситься до державної таємниці, то вони можуть цю інформацію не оприлюднювати. Але приховати повністю судове рішення ніхто не мав права. Це перший момент. Другий момент у тому, що (наскільки я знаю законодавство про прокуратуру) немає таких повноважень у прокурора, щоб заборонити власнику Єдиного реєстру судових рішень вивішувати це судове рішення. Я вважаю, що рішення прийняте не відповідно до вимог закону.
Лариса Денисенко: Тут є конфлікт повноважень між СБУ та Генпрокуратурою?
Олексій Баганець: Ні. СБУ не забороняє оприлюднювати судове рішення. Вона розглядає, чи є в цьому судовому рішенні інформація, яка відноситься до державної таємниці. Вони виготовили висновок, що не все судове рішення містить державну таємницю, а якась його частина. Будь ласка, цього не вивішуйте на загал.
В Конституції України чітко виписані основні засади судочинства — відкритість і гласність. Другий момент — це забезпечення надання доказів. Сьогодні є постанова Верховного Суду України, яка говорить про те, що навіть якщо фізична особа не брала участі у судовому засіданні, але винесене судове рішення зачіпає її права і інтереси, вона має право на апеляційне оскарження і на перегляд в касаційному порядку. Рішенням щодо заборони публікувати, я вважаю, порушені права і інтереси тих осіб, які вважають, що цим рішенням порушені їхні права та інтереси.
Я вважаю, що це буде достатньою підставою для того, щоб Європейський суд прийняв рішення про те, що це судове рішення Краматорського міського суду порушує права людини, передбачені Європейською конвенцією з прав людини.
Заступник Генерального прокурора України заявив про те, що вони ще не пересвідчилися, чи відповідає це судове рішення тому, яке приймалося Краматорським судом. Хоча я його перечитав і вважаю, що воно відповідає дійсності.
Лариса Денисенко: Якщо пристати на позицію, що воно відповідає дійсності, як далі розгортатимуться події? Хто може скористатися з цієї ситуації?
Олексій Баганець: Я буквально кілька дні в тому ознайомився з судовим рішенням, яке є у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, яке свідчить про те, що Генеральна прокуратура України звернулася до Печерського районного суду з клопотанням про надання конкретному прокурору тимчасового доступу до засекреченого вироку, додатків у зв’язку з тим, що Генеральна прокуратура України з листопада 2017 року розслідує кримінальне провадження за фактом начебто підробки адвокатами договорів про надання правової допомоги цим так званим офшорним компаніям, які заявили свої претензії на те, що під час винесення судового рішення були порушені їхні права. Слідство вважає, що адвокати підробили ці договори про надання правової допомоги. Таким чином адвокати вирішили перешкодити спецконфіскації викрадених грошей держави Україна на користь офшорних компаній. Раз ці договори про надання правової допомоги з одної сторони були підписані нерезидентами Республіки Кіпр, то вони повинні бути певним чином узаконені на території України.
Цей шлях — ще одне підтвердження того, що за цим судовим рішенням криється якась мотивація, воно не просто є незаконним. Це не просто помилка слідчих, прокурорів, суддів, це є якась афера, може, з благими мотивами.
Я схиляюся до думки, що це судове рішення буде на якомусь етапі оскаржене і скасоване. Україні не тільки доведеться повернути всю суму коштів, взявши з державного бюджету, може виникнути низка питань, наприклад відшкодування моральної шкоди.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
