facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Збройні конфлікти між українцями і московитами завжди мали ідеологічний ґрунт, — Корнієнко

В Україні презентували науково-публіцистичну книжку про українсько-російські війни. Говоримо зі співавтором книги В’ячеславом Корнієнко

Збройні конфлікти між українцями і московитами завжди мали ідеологічний ґрунт, — Корнієнко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Михайло Кукін: Чи не розпалює ця книга ворожнечу?

В’ячеслав Корнієнко: Навпаки. Вона дозволяє позбавитися багатьох стереотипів, які нав’язувалися нам протягом століть. Книга написана авторами з Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського.

Готуючи цю книгу, ми планували в доступній формі викласти історію стосунків двох «братніх» народів.

Михайло Кукін: Ви намагалися звільнитися від стереотипів, що нав’язані російською пропагандою? Мені здається, що у нас теж вже є певні стереотипи.

В’ячеслав Корнієнко: Звісно, що вони є, але вони йдуть як відповідь на стереотипи з тої сторони.

Ми виклали історію бойових дій. Кожного століття відбувалися якісь сутички. Ми прослідкували, яка ідеологічна боротьба їх живила. Сучасна риторика не нова. Вона бере свій початок з XV століття.

Анастасія Багаліка: Які тези цієї ідеології?

В’ячеслав Корнієнко: Це ідея «русского мира» і захисту православ’я – приміром, коли відбувалися війни проти Литви. Це релігійний чинник.

Мовний чинник виник пізніше. Зараз більше беруть мову, тоді більше піднімали питання релігії.

Справа в тому, що в XII столітті в Київській Русі утворилося Володимиро-Суздальське князівство, яке розвивалося не так, як інші землі.

Якщо в Києві князь не подобався, його могли вигнати і запросити іншого. В Володимиро-Суздальському князівстві таких «демократичних традицій» не було. Це створило передумови для формування абсолютистської влади. Коли прийшли монголи, на цю модель дуже гарно лягла східна деспотія. Так і утворилося князівство, яке стало потім Московським.

Це вже була не національна ворожнеча, а світоглядна.

Анастасія Багаліка: Якою була ідеологія з української сторони?

В’ячеслав Корнієнко: В Україні Росія не сприймалася як країна-визволитель. Українці протиставляли себе московітам. У XVII-XIX століттях було протистояння ідеологічне. В українців тих часів Росія асоціювалася з москалями – солдатами, які зраджували свій рід і йшли служити імперії.

Михайло Кукін: 400 примірників вашої книги вручили капеланам, щоб вони передали їх на фронт…

В’ячеслав Корнієнко: Так. Презентацію книги саме було приурочено до поїздки нових капеланів на фронт.

Книга викликала великий резонанс. До неї негативно поставилася Росія і багато сайтів з «ДНР».

Михайло Кукін: Що пишуть?

В’ячеслав Корнієнко: Пишуть, що в Україні засилля фашизму. Видали фашистський підручник, і роздадуть його вчителям для викривлення історії.

Михайло Кукін: Повернімось до протистоянь. Після Другої світової війни вони мали місце, але придушувалися…

В’ячеслав Корнієнко: Ми досліджували боротьбу УПА, в контексті тих самих ідеологічних міфів, що мають місце зараз. Наприклад, тоді теж використовувалося перевдягання для провокацій.

Зараз політика Росії – вбити клин між Україною та ЄС, зокрема з Польщею. Активно обговорюється тема Волинської трагедії. В книзі актуалізоване це питання.

Анастасія Багаліка: Хто з країн допомагав Україні протистояти Росії?

В’ячеслав Корнієнко: Це Литва, Білорусія, Польща. Це країни, до яких входили території України. Війська були багатонаціональними. Основна боротьба точилася за Чернігово-Сіверщину, яка тоді була вдвічі більшою, ніж зараз.

Михайло Кукін: Ви кажете, що гібридні інформаційні війни були притаманні і давнім часам. Як тоді їх вели? Адже телебачення не було.

В’ячеслав Корнієнко: Було «сарафанне радіо», потім звичайне радіо.

Коли була революція 1917-1921 років, перше що утворилося — Харківська народна республіка, Донецько-Криворізька республіка.

Михайло Кукін: Завдання книги виконане? Чи має бути продовження?

В’ячеслав Корнієнко: Книга повинна була розставити основні акценти. Вона своє завдання виконала, але має бути продовження. Поки це дуже малий тираж. Книга буде доопрацьовуватися. Ми будемо продовжувати дослідження сучасної війни. Стосовно неї ми вже вживаємо термін Вітчизняна війна за незалежність.

Поділитися

Може бути цікаво

«Новини про мобілізацію у РФ можуть означати загрозу для країн Балтії» — Левусь

«Новини про мобілізацію у РФ можуть означати загрозу для країн Балтії» — Левусь