Зеленський – чи не останній незаарештований актив Коломойського, - Микола Давидюк 

Чому чотири відсотки українців на наступних парламентських виборах готові були б підтримати партію «Слуга народу»? Міркуємо з політологом Миколою Давидюком

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Микола Давидюк

Зеленський – чи не останній незаарештований актив Коломойського, - Микола Давидюк 
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/01/hr_kyivdonbass-2018-01-25_doviduk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/01/hr_kyivdonbass-2018-01-25_doviduk.mp3
Зеленський – чи не останній незаарештований актив Коломойського, - Микола Давидюк 
0:00
/
0:00

Згідно з даними опитування щодо електоральних вподобань українців Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова, партію «Слуга народу» на парламентських виборах готові підтримати 4% українців.

Партія з’явилася на початку грудня 2017 року. Керівник партії, який її зареєстрував, згідно з даними Держреєстру – Баканов Іван Геннадійович, керівник ТОВ «Квартал 95».

Микола Давидюк Громадське радіо

Анастасія Багаліка: Нам сміятися, плакати чи просто не зважати на таку статистику?

Микола Давидюк: Плакати не варто, тому що коміки в політиці – не українська інновація. Наприклад, у Італії вже друге чи третє скликання буде Беппе Ґрілло – відомий комік, який має партію «Рух п’яти зірок», що є доволі популярною і має свій електорат. Скажімо, Італія не впала, з ЄС її ніхто не вигнав.

Інше питання: чи комік належить сам собі та своїм жартам, чи належить одному з олігархів. І його головне завдання – за шоу ховати несплату податків своїм олігархом, потрібну приватизацію і потрібне лобіювання та інше.

Друге питання, що за цим криється, і воно правдиве: населення розчаровується в сьогоднішньому правлячому класі. У всіх: і тих, хто називає себе опозицією, і тих, хто називає себе «Нові обличчя», і тих, хто називає себе влада.

Населення розчаровується і з’являється інфантилізм: мовляв, зараз прийде Зеленський – і все буде, як у фільмі, романтично налаштується.

Настрої населення дуже часто базуються на казковості та бажанні зустріти казкового героя, який прийде та все вирішить

Був гарний тренд, але він чомусь сходить в сторону, що 6% населення (Центр Разумкова це публікував), були готові фінансувати власну партію. А зараз 4% готові голосувати за Зеленського – виключно олігархічний проект, який буде базуватися на жартах і на фільмах, який ніколи не зробив жодної політичної заяви, знімає з росіянами фільми і більше турбується про те, що черговий фільм не показують, замість того, щоб переживати за важливі для країни речі.

Але населення любить закохуватись. І це чергове кохання населення в даному випадку з коміком Зеленським призводить до того, що йде ріст партії. Але за Зеленським можуть стояти прагматичні люди, які й поведуть його в президенти. І це теж можна непогано конвертувати в гроші. Наприклад, грати проти когось – і від іншої сторони отримати свої преференції. Або грати за когось – і від цієї сторони отримати преференції. Як мінімум, ця партія після президентських матиме змогу пройти до парламенту і там голосувати з тими чи з іншими депутатськими групами, з олігархічними групами чи з окремими фракціями.

Варто відмітити, що в населення дуже часто після піку любові йде дуже жорсткий період розчарування. Деяким політикам вдається зберегти ядро свого електорату – наприклад, Юлія Тимошенко. Але така ж любов була до Саакашвілі, до Яценюка, до Савченко, до Ющенка, до Парасюка. Але вона потім зникала, і відродити цю любов потім надзвичайно складно.

Населення знаходить нову «електоральну жертву», робить її своїм ідолом, закохується та живе три-чотири місяці, а інколи рік у сліпій любові. Не задаючи дуже важливі питання: яка програма, яка біографія, звідки гроші, що ти будеш у першу чергу робити, який твій план.

Наприклад, ніхто не знає: Зеленський за ЄС чи проти; за високі зарплати чи за низькі; які робочі місця він бачить в малому бізнесі чи в промисловості; як він бачить розвиток сільського господарства – через продаж землі чи не через продаж; як він бачить приватизацію і курс долара.

Більшість проблем населення і з’являється, коли люди йдуть на вибори, закриваючи очі. Більше того, коли вони продаються за гречку або за медійний контент.

Анастасія Багаліка: Шоу проекту «95 квартал» виходить на каналі «1+1», і проект «95 квартал» Володимира Зеленського пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським. Я пам’ятаю, коли до України не пустили одного з учасників серіалу «Свати», який блог записав Зеленський і як його «пошерили» у Фейсбуці. Коли я дивлюся на цю аудиторію, розумію, звідки ці відсотки беруться. Люди, які дивляться серіал «Свати» і фільм «Слуга народу», дійсно готові голосувати за цю людину.

Микола Давидюк: Зеленський сьогодні – чи не останній незаарештований актив Коломойського. Лондонський суд наклав арешти практично на більшість майна Коломойського, яке глобально розташоване в світі, тому що йде суд по Приватбанку і це надзвичайно велике питання.

На Зеленського цей арешт не розповсюджується. Тому цей актив сьогодні використовується для того, щоб можна було політично, кулуарно, як це зазвичай люблять, вирішити з чинним чи з наступним президентом свої питання  і для того, щоб закрити очі на можливу політичну чи фінансову корупцію, яка могла мати місце. Саме такі проекти, які дуже легко заходять у парламент, найчастіше стають звичайною розмінною картою.

Але, скажімо, не Зеленським єдиним. Інші олігархи готують свої проекти: будуть і співаки, і порнозірки, і коміки. Всі кейси світової політики, найгірші кейси, будуть впроваджуватись на наступних виборах. Після революції, великої хвилі політики, далі йдуть технологічні хвилі. Саме тому зараз сотні політтехнологів сидять у штабах і шукають різні кейси, намагаються їх приміряти.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.