Жителі непідконтрольних територій розбирають українську пресу на КПВВ – представниця БФ «Право на захист»
З координаторкою проекту «Адвокація та правова допомога #ВПО» Благодійного фонду «Право на Захист» Марією Алєксєєнко говоримо про життя людей на лінії розмежування
Валентина Троян: Чи є якісь обмеження прав людей на лінії розмежування?
Марія Алєксєєнко: Життя на лінії розмежування, особливо за 5 км від лінії зіткнення, є надзвичайно небезпечним через військові дії.
Друга проблема – це зруйнована інфраструктура, наприклад, транспортна система, яка функціонує гірше, ніж у інших населених пунктах. Це і брак доступу до соціальних інфраструктур, медичних установ тощо.
Валентина Троян: І швидка не завжди приїжджає?
Марія Алєксєєнко: Саме так. В деяких населених пунктах для того, щоб отримати медичну допомогу, необхідно їхати в інший населений пункт або чекати, щоб приїхала лікар або медсестра за певним графіком.
Валентина Троян: Чи торкалися ви у ваших моніторингах стосунків місцевого населення з українською армією. І якщо так, то що розповідали люди і що говорили військові?
Марія Алєксєєнко: В ході нашого моніторингу ми спілкуємося з місцевим населенням, і ми знаємо, що не завжди стосунки є легкими, тому що є певні обмеження в’їзду-виїзду, а також є ситуації, коли військові формування знаходяться близько цивільної інфраструктури, і це більше ризик для безпеки людей. Тому що коли йдуть військові дії, постріли будуть націлені на ці військові формування. Також є випадки, коли військові займають житло, і не завжди вирішується питання сплати комунальних послуг. Господарі можуть повертатися і стикатися з проблемою, коли їм потрібно платити за те, чим вони не користувалися.
Валентина Троян: Над чим ви зараз працюєте?
Марія Алєксєєнко: Перше – це питання зруйнованого житла. Це питання стає досить гостро, тому що за два роки конфлікту воно досі на законодавчому рівні не врегульоване. І єдиний спосіб людям спробувати компенсувати збитки які були завдані конфліктом, йти судовою процедурою. А це великі цифри – 10 тисяч будинків з 40 тисяч зруйнованих залишаються не реконструйованими. Наша практика показує, що були і позитивні, і негативні рішення, і навіть два рішення набули вже чинності, і ми намагалися здійснити його виконання, тобто людина мала отримати близько 600 тисяч гривень компенсації, як вирішив суд. Але поки що ми від Державного казначейства України отримали відписку, що вони мають це компенсувати і немає такого законодавства, яке б зумовлювало компенсацію з їхнього боку. Зараз ці справи перебувають у Верховному суді, і ми зараз очікуємо рішення.
Валентина Троян: Чи є можливість у людей на лінії зіткнення дивитися українське телебачення та слухати українське радіо?
Марія Алєксєєнко: Я так розумію, що доступ до інформації у людей обмежений, тому є багато організацій, які намагаються задовольнити цей попит на інформацію.
Валентина Троян: А попит є?
Марія Алєксєєнко: Попит є. І навіть ми спостерігаємо великий попит на газети на контрольно-пропускних пунктах. Тобто люди, які проживають на непідконтрольних територіях і подорожують, дуже активно беруть газети, читають їх і забирають з собою. Тому важливо працювати в цьому напрямку та доносити інформацію.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.