Житло зруйноване внаслідок збройного конфлікту: що робити і куди звертатись?

Україна не розробила спеціальних механізмів щодо порядку компенсації за зруйноване внаслідок збройного конфлікту житло, говорить правова аналітикиня БФ «Право на захист» Еліна Шишкіна. З’ясовуємо, як громадяни та громадянки, житло яких було пошкоджене внаслідок обстрілів, можуть користуватися загальними підходами, передбаченими в існуючому законодавстві, щоб вирішувати свою проблему.

 

Лариса Денисенко: Якщо аналізувати законодавство, як можна діяти і які переваги, можливості, алгоритми надає українське право, закон і будь-які норми стосовно того, щоб отримати компенсацію за житло?

Еліна Шишкіна: Це питання надзвичайно актуальне. Скажу відверто, що, на жаль, на сьогодні українське законодавство не забезпечує громадян України спеціальними механізмами для отримання компенсації за зруйноване житло. Це означає, що на сьогодні нема якихось спеціальних актів законодавства, тобто законів чи підзаконних нормативно-правових актів, які би давали людям можливість звертатися до держави Україна за захистом порушеного права власності.

Діють лише загальні підходи. Різниця між загальними і спеціальними підходами в тому, що загальні стосуються будь-якого часу. Наприклад, у нас би не було війни, стався вибух у будинку, людина знайшла винну особу і як постраждала могла би звернутися до суду та стягнути з винного компенсацію. Це загальна процедура, виписана в законі. Ми маємо спеціальну ситуацію: збройний конфлікт на сході. Ця ситуація потребує спеціального регулювання.

На сьогоднішній день українське законодавство його не забезпечує. Тому в спеціальній ситуації, в конкретних випадках, на жаль, люди змушені проходити загальну процедуру і використовувати принаймні такі засоби, які їм надає український закон.

Що це за механізми?

Перш за все, звернення з позовом до суду для відшкодування шкоди за зруйноване або пошкоджене внаслідок терористичного акту чи проведення АТО житло. На сьогодні існує норма закону (стаття 19 закону «Про боротьбу з тероризмом»), яка прямо говорить, що у випадку терористичного акту, пошкодження майна чи зруйнування житла внаслідок тероризму, держава виплачує компенсацію постраждалій людині з державного бюджету України. Це поки єдина на сьогодні норма в законодавстві, яка прямо говорить про це.

Але проблема з тим, що нема жодного механізму, як цю норму виконувати. Не розроблені підзаконні акти, не визначено, як оцінювати пошкодження, визначати розмір компенсації.

Лариса Денисенко: Коли виписано, що однією з умов отримання компенсації є спричинення шкоди внаслідок тероризму, як це доводити? Чи достатньо, щоб ваш населений пункт був зазначений у зоні проведення АТО?

Еліна Шишкіна: У БФ «Право на захист» вже є успішні рішення, їх поки два (одне скасоване в апеляційному порядку і ми подаємо касацію). Друге 10 липня вступило в законну силу. Ми починаємо формувати судову практику і суди стають на захист права власності людини.

Як діяти людям, якщо будинок зруйновано внаслідок потрапляння артилерійського снаряду?

Офіційно у нас АТО, а не війна, тому ми користуємося законом «Про боротьбу з тероризмом» і ст. 258 Кримінального кодексу (частина 1: «Терористичний акт»). Як довести? Є щоденні зведення Міноборони, в яких вони визначають, де і коли відбулися артобстріли. Всі ці обставини згідно до законодавства є загальновизнаними і не потребують доведення. Якщо людина знає, в який день було зруйновано її будинок, вона може зайти і перевірити, що був артобстріл і про це повідомило Міноборони, вона не повинна нічого доводити.

Далі їй потрібно звернутися із заявою про злочин за статтею 258 до правоохоронних органів. Якщо людина проживає на лінії зіткнення, тоді це місцеві правоохоронні органи, якщо вона є внутрішнім переселенцем, то за місцем, де вона зареєстрована як внутрішній переселенець. Її заяву буде внесено в єдиний реєстр досудових розслідувань. Для суду це також є вагомим аргументом, бо він вже перевіряє ці обставини.

Постраждалій особі ми рекомендуємо звертатися до органів місцевої влади. Це можуть бути органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські, районні ради. Якщо в цих населених пунктах створені військово-цивільні адміністрації, потрібно звертатися до них. Звертатися до цих органів потрібно із заявою про обстеження будинку, виявлення пошкоджень та встановлення причин. Орган, до якого ви звернулися, створює комісію, до якої повинні входити інженери, технічні працівники, ЖЕК, представники місцевого органу влади.

Вони приходять на місце, здійснюють обстеження будинку і складають акт, який є дуже важливим. У ньому повинно вказуватися, що це за будинок і хто його власник, де він знаходиться і які пошкодження виявлені. Обов’язково повинні вказуватися можливі причини пошкодження, придатне це житло для проживання чи ні.

У двох рішеннях, про які я згадувала, було встановлено, що житло зруйноване внаслідок проведення АТО, потрапляння снаряду в будинки. Це було досить вагомим аргументом для суду.

Окрім того, людям, які постраждали, ми рекомендуємо звертатися до органів місцевої влади і для того, щоб вони отримали довідку, що їм взамін не надалося інше житло. Це також важливо, бо якщо людині надане інше житло, суд може сприйняти це як певну компенсацію і відхилити позов.

Коли ви звернулися до правоохоронних органів із заявою про злочин, було проведено обстеження вашого будинку і складено акт, ви отримали довідку про те, що вам не надалося взамін житло, звертайтеся до офісів «Права на захист». Ми завжди надаємо юридичні консультації, допоможемо скласти судовий позов та представляти інтереси громадян в суді. 

Лариса Денисенко: Існують запобіжники, котрі часто позбавляють пільг або інших компенсацій ВПО. Наприклад, наявність депозиту. Це стосується компенсацій за втрачене внаслідок руйнації житло?

Еліна Шишкіна: Компенсація за зруйноване житло — це обов’язок держави відшкодування людині, незалежно від того, винна держава чи ні. Закон, міжнародна практика, зокрема і ЄСПЛ, говорять про це. Потім держава може подати регресний позов, але первинно вона повинна відшкодувати людині зруйноване житло.

Що стосується депозитів, мені важко судити. В принципі, в кодексі цивільного захисту населення є стаття про те, що компенсація надається людині, якщо вона добровільно відмовилася від, наприклад, свого житла і передала його державі. Але зараз в позитивних рішеннях суди зазначали, що не позивач повинен доводити, що він відмовився, а відповідач, тобто держава в особі своїх органів повинна доводити, що позивач не відмовлявся передати житло державі.

Лариса Денисенко: Якщо говорити про людей, які проживають на території, непідконтрольній Україні, але мають аналогічні проблеми, чи існує алгоритм дій для них у ситуаціях щодо зруйнованого житла?

Еліна Шишкіна: Це значно важче. На сьогодні, на жаль, таких спеціальних механізмів теж не існує. Проте я читала інтерв’ю радниці міністра Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО, що такий законопроект розробляється, можливо, до кінця року буде внесений в парламент.

Лариса Денисенко: У багатьох будинках та багатоквартирниках вилетіли шибки та вікна, зруйновані квартири, що тут можна порадити? Відеофіксація, зведення Міноборони?

Еліна Шишкіна: Обов’язково. У першу чергу, збирати всі документи, які підтверджують приватне право власності на житло. Це договір купівлі-продажу, документи про приватизацію, про спадок. Якщо ці документи зникли, знищені чи до них нема доступу, технічні документи на квартиру або будинок, в яких вказана площа, проект. Свідчення свідків, фото та відеофіксація теж мають бути. 

Лариса Денисенко: Яким би мав бути спеціальний закон і що там мало би бути зафіксовано для спрощення всієї цієї існуючої процедури?

Еліна Шишкіна: Я б говорила навіть не про спеціальний закон, а про спеціальну державну політику в цьому плані і, можливо, розробку державної програми чи концепції, щоб охопити ці питання. Ми говоримо тільки про зруйнування житла, а це лише маленький сегмент цієї проблеми. З-поза правого регулювання випадають зруйновані нежитлові об’єкти. Це господарські споруди при будинках, присадибні споруди, сараї і так далі.  Також це і меблі, техніка, одяг, машини та інші речі, зруйновані внаслідок потрапляння снаряду. Також є земля і неможливість нею користуватися.

Українська держава на четвертому році війни, на жаль, здійснює дуже невеликі кроки, які не мають системного характеру

Тому державна програма або концепція повинна складатися з багатьох елементів. По-друге, ми говоримо лише про компенсацію, але ще є реституція та сатисфакція. Відповідно до принципів, затверджених Генасамблеєю ООН, встановлюється зобов’язання держав обрати ефективний механізм, який би дозволяв людям повернути їхнє житло в попередній стан або повернути житло, яке знаходиться на окупованих чи непідконтрольних територіях (реституція). Або ж це компенсація за зруйноване, пошкоджене житло чи за житло, яке неможливо повернути. Або ж сатисфакція — надання рівнозначного житла взамін втраченого чи пошкодженого.

У ВРУ вже зареєстровані кілька законопроектів, які стосуються відшкодування житла, №6472 кращий з них. На сьогоднішній день він пропонує певний вихід із ситуації. Наскільки він буде ефективний, судити важко, бо я знаю, як виконуються наші закони. Цей законопроект має плюси і мінуси, але моє ставлення більше позитивне. Плюсом є те, що в ньому фактично визнається факт збройної агресії РФ. І є визначення, хто така держава-агресор. Цим законопроектом вводиться єдиний реєстр пошкоджених об’єктів, що теж дуже важливо, оскільки обліку майна на сьогодні нема. Всі механізми обстеження також у ньому передбачені. Як на мене, ризиком є те, що ним вводиться житлова допомога. На сьогодні у підзаконних актах держава може прописати такі умови надання житлової допомоги або такі критерії відмови, що отримає допомогу значно менше людей, ніж заслуговує на неї.

Лариса Денисенко: Є підхід добровільного внеску держави і допомоги громадянам, а є судовий підхід, коли людина звертається із заявою, потім вирішує це питання в судовому порядку. Ці підходи можуть застосовуватися паралельно?

Еліна Шишкіна: Є певний ризик застосовувати ці підходи паралельно. Для людей, яким у перший спосіб було компенсовано житло, у випадку, якщо вони звернуться до суду, є ризик, що суд відмовить у позові, сказавши, що вони отримали певну компенсацію від держави. Але якщо ви вважаєте, що краще не судитися, що компенсація від держави або надане взамін житло — вже хоч якесь, а потім ви матимете право отримати його у власність, можете вчиняти і так. Або ж можете звертатися до суду, використовуючи існуючу на сьогодні процедуру.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.