Життя підкидає зради і перемоги, тож є чим надихатися, — Соня Сотник

Співачка, ведуча «Радіо ROKS» Соня Сотник розповідає, як пройшли благодійні концерти і скільки грошей вдалося назбирати на медичне обслуговування переселенців.

Вікторія Єрмолаєва: Недавно в вашем Facebook вы писали, что в центре помощи переселенцам на Фроловской 9/11 прошел концерт для вынужденно перемещенных лиц. Кто в нем принимал участие? С какой целью вы его организовывали?

Соня Сотник: Ця ідея виникла рік тому. Ми вже рік проводимо ці концерти. Вони називаються «На шапку». Це термін, який знають усі музиканти, тому що більшість з них грали «на шапку» на вулиці. Це швидкий спосіб зібрати якомога більше грошей.

На Фролівській є прекрасний дитячий майданчик, який стоїть пустим, поки діти на канікулах, тож варто зробити там щось.

Ми зібрали своїх друзів, розпочали з концертів мого колеги Сергія Кузіна. До нас долучилися інші небайдужі колеги. З нами грали Діля, Рома Коляда, формація «Здрасьтє» — блогери, які пишуть смішні тексти. Рома Коляда якраз вносив інтелігентну нотку в цей безлад. Є така прекрасна письменниця Тата Кеплер і поет Олег Тєплих. З ними грав Майк Кауфман-Портніков.

За тиждень буде грати «Йо-Гурт». До них долучаться музиканти і танцівники, тому що буде ірландська тема.

З вересня ми розпочнемо шоу з «Вар’ятами» Сергія Притули. Туди прийде Діля.

Ті люди, які знають, що таке біда, з нами.

Вікторія Єрмолаєва: Какой результат? Куда пойдут деньги?

Соня Сотник: Різний результат, тому що різні музиканти та різна аудиторія. Найменше було 6 тисяч, найбільше — 20 тисяч за дві години, а за весь проект — близько 70 тисяч гривень. Гроші ідуть переважно на медичні потреби переселенців, які не можуть забезпечити себе самі. Це люди похилого віку, які не можуть вижити на пенсії та субсидії. Це хворі діти, які були перевезені сюди, вони знаходяться на стаціонарному лікуванні. Інколи до нас долучаються інші волонтерські організації, яким треба терміново зібрати щось на армію. Тоді ми ділимо цей гонорар на 2.

Вікторія Єрмолаєва: Я знаю, что вы собирали детские вещи, помогали конкретно детям. Расскажите подробнее об этом.

Соня Сотник: Ви маєте на увазі Луганську область?

Вікторія Єрмолаєва: Так.

Соня Сотник: Є волонтер Вікторія Мірошніченко, Народний герой України. Вона кинула SOS в простір, ми відгукнулися. Наше шоу називається «Камтугеза». Люди, які нас слухають, автоматично виправляють на «Бандугеза». Наші слухачі відгукуються швидко. Ми не волонтери, а медійні особи, яким довіряють. Ми навіть просимо, щоб нами користувалися.

Ми розуміємо, що у нас є руки, ноги, можливість працювати. В когось цієї можливості немає. Це історія не сьогоднішнього дня. Вона або є, або немає.

Вікторія Єрмолаєва: Вы ездили на фронт, бывали в частях, давали концерты для ребят. Как вас принимали военные?

Соня Сотник: На початку квітня 2014 року, коли був окупований Крим, ми поїхали на кордон з Херсонською областю. Там стояли перші війська, які перекинули. Всі вважали, що це не на довго. Хлопці жили в жахливих умовах. Це була кременчуцька бригада. Їх швидко зібрали. В палатках було зоряне небо через дірки, хлопці спали на піддонах.

Сприймають нормально. Ми граємо і в містах, але переважно вибираємо волонтерів, які везуть нас на «нуль». Ми граємо в основному на передку. Це інші концерти, коли напруга і зовнішня, і внутрішня. Якось нас попросили дати точний хронометраж нашого виступу і першу пісню заграти голосно, щоб відволікти увагу від апарат, який вони запускають в цей момент над ворожою територією.

Буває, що ситуація змінюється протягом однієї години. Ми знаємо, що маємо їхати в певну частину. Поки доїжджаємо, в цій частині уже два 200-х. І не до концерту. Ми не зможемо грати і співати. Бували обстріли, бувало по-різному.