«Держава не дала нам жодної таблетки чи пачки анальгіну», — медик Нацгвардії

Бывшая волонтерка, а теперь санинструктор Первого батальона Нацгвардии Елена Сонцеслава показала медпункт, оборудованный в расположении батальона в Станице Луганской. О самом медпункте и о том, как работают военные медики на передовой, Елена рассказывала журналистам.

«Держава не дала нам жодної таблетки чи пачки анальгіну», — медик Нацгвардії
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr-news-15-06-29-saninstruktor.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr-news-15-06-29-saninstruktor.mp3
«Держава не дала нам жодної таблетки чи пачки анальгіну», — медик Нацгвардії
0:00
/
0:00

Санинструктор ОленаБывшая волонтерка, а теперь санинструктор Первого батальона Нацгвардии Елена Сонцеслава показала медпункт, оборудованный в расположении батальона в Станице Луганской. О самом медпункте и о том, как работают военные медики на передовой, Елена рассказывала журналистам.

Оборудованию медпункта могут позавидовать некоторые районные больницы. Здесь, в двух километрах от передовой, медики делают операции, стабилизируя раненых перед эвакуацией в тыл.

 “Так, в нас тут є все обладнання, необхідне для реанімації, від електровідсмоктувача (що дуже важливо відсмоктувати згустки крові або з внутрішньої порожнини), апарат, який допомагає дихати людині, яка без свідомості. Коли дуже сильне поранення, відключаються всі нервові закінчення, солдат руку не відчуває, наприклад. Є вакуумні ноші, дуже хороша річ, якщо дуже тяжкі поранені з переломами”.

Медслужба обеспечена всем необходимым. За это Елена благодарит волонтеров:

“В нас є волонтери, які постійно допомагають, там їх вже невелика кількість, але вони не підводять. Вони привозять навіть якісь препарати або речі, які важко дістати”.

А чим допомагає держава?

Нічим. Взагалі. Скільки я себе пам’ятаю в зоні АТО, жодної таблетки, жодної пачки анальгіна, все волонтери!”

Но некоторые материалы и инструменты, изготавливаемые украинскими производителями, некачественны и непригодны к использованию в боевых условиях. Об этом санинструктор говорит с горечью, сожалея о времени и средствах, потраченных людьми:

“Ще півроку тому, коли вийшла перша партія джгутів, я зауважила, що це повний жах. Цей джгут має бути вже підготовлений для потенційно пораненої ноги, припустимо. Все має бути швидко і доступно для солдата, в якого немає часу думати, як ним користуватися. Воно то безкоштовно, але ж матеріал витрачається. Гроші для цього потрібні ж.

Тяжко вже поїхати і покинути те, за чим ти закріплений і за що ти відповідаєш. На мені “висить” фармакологія. Так, я військова, раніше я була волонтером рік, під час Дебальцево мене вивезли”, – поделилась Елена. 

Информатор Медиа специально для Громадського радио.

теги: