Мрію, щоб освіта тут стала українською, — начальниця управління освіти Костянтинівки

Чи готові освітні заклади у прифронтовому місті до початку навчального року? Який відсоток населення хоче навчати дітей у школах на державній мові?

На ці та інші питання відповіла Ольга Барабаш, начальник управління освіти міської ради Костянтинівки Донецької області.

«Місто знаходиться неподалік від лінії розмежування. 60 км від лінії фронту. Дуже великі проблеми з міграцією населення. Люди, які приїжджають з окупованої території, вони їдуть далі в Україну. У нас не залишаються. Дуже різко зменшилась кількість дітей за останні два роки. Діти переселенців не покращують ситуацію. Все рівно кількість дітей щороку знижується. Це призводить до того, що фінансувати заклади освіти стає дедалі складніше. Цьому році у нас не вистачає 3 млн. грн. вчителям. Майже місяць треба працювати безкоштовно.

Дуже складна ситуація с владою у місті. Вона не може приймати суттєві рішення, через те що ця влада залишилася ще з довоєнних часів. У нас проукраїнська громада міста сподівалась, що буде впроваджена військово-цивільна адміністрація. Відбудуться вибори. Але через те, що вибори не були проведені та військово-цивільна адміністрація не була впроваджена, залишилась стара влада. Саме та, яка приймала рішення про проведення рефендуму (про визнання „ДНР“, — ред). Яка проводила ці „рефендуми“ по школам. Вони зараз керують містом. Вони показали повну неспроможність сприймати ніякі політичні рішення. І зараз, коли освіта міста та інша інфраструктура міста потребує дуже суттєвих змін, но у місті рішень ніяких не приймається».

В цьому школи Костянтинівки підготовленні до навчального року, але завдяки коштам батьків, — каже Ольга Вікторівна.

“За 25 років Незалежності України жодної нової школи, чи капітального ремонту. Тому у майже кожному учбовому закладі протікає покрівля. Немає нормальних вікон, вони застарілі. Немає сучасної системи опалення. Я вже не кажу про комп’ютери та таке інше. У наших 14 школах немає жодного сучасного комп’ютерного класу. Всі комп’ютери 2000 року. Це дуже складна ситуація. Коштів, щоб придбати новий комп’ютер, у нас немає. Забезпечити якісну освіту також немає можливостей.

Я вже не кажу про мультимедійні дошки, які зараз по всій Україні. Ми про таке навіть не чули. Ситуація дуже складна, але ми постійно чуємо, що немає коштів. Але ми знаємо, що через те, що у Україні проведена децентралізація на міські бюджети передано багато коштів. А ми чуємо, що у нашому місті дефіцит бюджету. Але ми знаємо куди йдуть ці кошти. На освіту вони точно не йдуть.

Ви не відчуваєте, що вони йдуть?

Ні. Навпаки постійне обмеження. На капітальні ремонти немає. На поточні ремонти теж немає. У цьому році виділили дуже мало коштів, та сказали що просто коштів немає. Як ремонтувати школи, коли деякі знаходяться у аварійному стані.

Є якісь програми, щоб вирішити цю ситуацію?

Є програми фонду Регіонального розвитку обласної державної адміністрації. Але туди треба подавати готову проектно- кошторисну документацію. Таку проектно- кошторисну документацію підготувати також потрібні кошти. Коштів немає. Немає документації. Не можна ці проекти подавати на фінансування у область. Замкнуте коло.

У цій ситуації — не простій, які рішення ви пропонуєте?

Ситуація покращилась, тому що обласна державна адміністрація виділяє кошти на реконструкцію інфраструктури Донецької області. Наше управління освіти потрапило до переліку об’єктів інвестиційних, які будуть реалізовані у 2016 — 2017 роках. У нас три дитячі садочки та три школи повинні будуть відремонтовані. Замінять вікна та покрівлю. Проведена термосанація. На 75 мільйон грн. Серед цих об’єктів є базова школа у місті. Ми сподіваємось, що за кошти обласної державної адміністрації це все буде. Вперше за 25 років у нас з’являться нові сучасні заклади.

У нашому місті таким об’єктом стала загально освітня школа № 1. Школа, яка багато років страждала від того, що там не було учнів. Вона була розрахована на 1000 дітей, а там залишилось 100. Щоб її врятувати, ми вирішили, що саме вона стане опорною школою. На її базі вирішили провести деяку реорганізацію закладів освіти міста, об’єднавши їх. А потім  створити там потужний сучасний заклад освіти. Він буде україномовний. Це одна з наших сучасних мрій, що у нашому місті постане сучасний заклад, де буде надаватися українська освіта на дуже високому рівні.

Це ваша мрія?

Так. Це наша мрія. Тому що у нас проблеми з українізацією у місті. Батьки не хочуть віддавати дітей навчатися українською мовою. У тому році тільки 44 відсотка першокласників почали навчання українською мовою. Але у цьому році, через роз’яснювальну роботу з батьками нам вдалося покращити цей показник. У нас вже 60 відсотків дітей ідуть навчатися українською мовою. Один заклад веде роботу, щоб повністю перейти на українську мову. Одна з моїх мрій: щоб освіта у Костянтинівці стала українською!«

Ольга Барабаш, начальник управління освіти міської ради Костянтинівки в програмі «Люди Донбасу».

Дмитро Пальченко, «Громадське радіо», Донеччина