Переселенці-інваліди у Слов’янську живуть у військовому наметі без підлоги

Голова спілки інвалідів Слов’янського курорту Ольга Клюско рік тому прийняла пожити на територію свого подвір’я більше десяти переселенців з обмеженими можливостями. Люди живуть у війському наметі просто неба, але головною своєю проблемою вважають місцеві дороги, після яких інвалідні візки треба ремонтувати. 

«Я председатель общества инвалидов Славкурорта, Клюско Ольга Антоновна. У нас проблема с дорогами, которые ведут до нашей палатки, где инвалиди-колясочники живут. Нам хотя бы маленькую тротуарную дорожку, потому что инвалиды не могут ездить. А одно колесо для инвалида стоит 240 гривен. Как нам жить-выживать?», — каже голова спілки інвалідів.

Пані Ольга вже багато років поспіль просить допомоги у мерії міста Слов’янська. Кожен з чиновників ремонт дороги по вулиці Приозерній обіцяє провести «незабаром». Від нинішнього виконуючого обов’язки міського голови Олега Зонтова переселенці почули подібні відмовки:

«Дмитрий Иванович, по вот таким улицам давайте включать в план. Если получится еще аккумулировать средства в бюджете на конец года, давайте поытаемся сделать. Хотя вряд ли.  Но в любом случае в следующем году обязательно включим», — сказав мер. 

Ольга Клюско прийняла до себе більше десяти переселенців: з Донецька, Шахтарська, Єнакієвого, Сніжного, Горлівки та Макіївки. Наприклад, подружжя Миколи та Тетяни разом з донькою з Шахтарська виїхало майже рік тому. Живучи в таких умовах, вони періодично їздять допомагати батькам, які залишились на тимчасово окупованій бойовиками території:

«Вот так живем-живем, а надо ехать, потому что родители там старенькие. Поехали-проведали, потом опять сюда. Пытаемся выживать как-то», — говорять переселенці.

Проблеми у людей з обмеженими можливостями виникають і під час перетину контрольно-пропускного пункту. Володимир із Єнакієвого розповів, що інваліду першої групи доводиться стояти в загальній черзі по 12 годин:

«Нужно, чтобы инвалидам первой группы на проезд на блокпостах был «зеленый свет». Есть люди на дорогу выскакивают, стой в общей очереди и всё. Нужно чтобы солдаты пропускали – инвалид едет и никаких преград».

З настанням холодів переселенців все більше турбує й те, як їм доведеться зимувати. У наметі, що подарували військові, спати холодно вже зараз, в ньому навіть немає підлоги.

«Приезжали к нам какие-то корреспонденты, и «Красный крест», и ООН, ОБСЕ. — И что обещают? – Всё выслушивали, всё обещали и всё. По двору ездим, камни, колеса бъем. А летом да и сейчас люди живут в палатке, представьте, голый пол, человек инвалид босиком с кровати должен на пол такой становиться. Уже сколько раз говорили, что хотя бы ковролин положат», — розповідає Тетяна з Шахтарська.

Єдиною організацією, вважає пані Ольга, що допомагає інвалідам матеріально — церква «Добра звістка», що в Слов’янську.

«В основном «Добрая весть» помогает церковь – и во время войны, и после и сейчас. С каким бы вопрос необратилась, всегда Петро поможет.  – Чем помогают? – Всем, что мы просим. Например, крупы, памперсы, и кровати они нам дали. – Как быть с палаткой с наступлением холодов? — Мы хотим, чтобы ее утеплили и поставили буржуйку, но это если воины дадут. Я просила на лето – они на лето это и сделали», — розповідає Ольга Клюско.

Якщо дороги до намету переселенців завдають їм лише матеріальної шкоди, то ночівля у ньому може бути серйозною загрозою для здоров’я. Інвалідам-переселенцям зараз необхідно утеплити свій тимчасовий дім.

Для допомоги переселенцям з обмеженими можливостями можна звертатися до Клюско Ольги Антонівни – голови спілки інвалідів Слов’янського курорту. Телефон: +38 050 197 10 58.

 

Катерина Колмикова зі Слов’янська, програма «Люди Донбасу» для «Громадського радіо»

Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.