«Після обстрілів моя 4-річна дитина почала заїкатися», — жителька Авдіївки

Першого і другого квітня, коли ми були в місті, обстановка в Авдіївці була відносно спокійна. Вночі йшов нетривалий бій в районі промзони Авдіївки. Бойовики вели обстріл з мінометів калібром 120 мм і вище, зі стрілецької зброї. Повідомили про двох легкопоранених з боку ВСУ.
Протягом останнього місяця промзона стала гарячою точкою в Авдіївці. Бої йдуть щодня.

«З промзони видно Ясинуватську розв’язку. Ми можемо спостерігати, яка техніка приходить. Противнику це не треба», — пояснив Денис Наумов з 58 бригади.

Так звана «промка» — територія, яка за Мінськими угодами, повинна бути під контролем українських військових. Однак, на даний момент кілька будинків на околиці промзони контролюються бойовиками, звідки вони й ведуть вогонь. Як повідомляють військові, на тій стороні воюють російські військові.

На інших ділянках, в тому числі на шахті Бутівка, порівняно затишно. Якщо ведеться вогонь, то рівномірний і слабкий.

Бойовики не ведуть прицільний вогонь по житловим масивам. Є житлові будинки за півкілометри від промзони, де живуть люди. В один з будинків нещодавно потрапив снаряд. Незважаючи на серйозні бої у промзоні, жителі поступово повертаються в місто. На вулицях вдень жваво. Курсують рейсові автобуси з Красноармійська до Авдіївці. Працюють магазини, кафе, школа, лікарня. У місті є світло, опалення, вода.

«Я тут через те, що квартира, хоч якась робота — грошей переслати дитині», — розповідає Аня з першого поверху дев’ятиповерхівки, яка постраждала від обстрілів у липні минулого року. Жінка весь час залишалася в Авдіївці, незважаючи на обстріли. В неї є робота — працює на Коксохімі.

Її син зараз знаходиться в Луганській області у мами:

«Коли 4 липня українська армія брала Новоселівку, дуже сильно бахали. Моя дитина злякалася. Йому на той момент було 4 роки. Він став в мене заїкатися і заїкається до цих пір. Якщо я його зараз назад сюди привезу, думаю, буде тільки гірше».

Зараз у двокімнатній малогабаритній квартирі разом з Анею мешкає семеро осіб.

«Хлопчик сирота з З поверху живе в мене. Дядько його кинув, розвернувся та поїхав на Полтавщину. Брат десь в Києві. Зараз хлопцю 18 років, на момент коли його кинули родичі, йому було 16», — каже Анна.

Трохи вище живе Ірина з сином, який в дев’ятому класі. У неї є своя квартира в цьому ж будинку на 7 поверсі, але вона змушена була переїхати, тому що в дах потрапив снаряд. Відтоді всі квартири до 5 поверсі знаходяться в аварійному стані — зі стелі тече вода. Комунальні служби лагодити пошкодження не беруться — небезпечно через близькість до промзоні і немає гарантії, що в будинок знову не потраплять снаряди. Іру з сином пустили в свою квартиру сусіди.

«Сусіди виїхали, дай Бог їм здоров’я, а нам з сином поки дали тут пожити», — каже Ірина.

Всього у будинку мешкає 18 сімей. Чужих в квартири не пускають. Однак, після обстрілів, розповідають жінки, місцеві мародерствували.

Мешканці намагаються отримати допомогу від влади і гуманітарних організацій, щоб ті відремонтували будинок. Поки безуспішно — занадто сильні пошкодження.

Щодо ситуації в Авдіївці, жителі впевнені — це мають вирішити політики.
«Нехай сідають за стіл переговорів і думають не про кишені і портфелі, а про людей, — каже Анна, — Нехай відводять всі знаряддя свої в сторони, що українська армія, що ДНР. Нехай дадуть нормально жити людям, щоб можна було житло відновити».

Тетяна Козак з Авдіївки для «Громадського радіо»