З Луганська погодився їхати лише кожен п’ятий працівник, — директор каналу ЛОТ

В Луганську було три великих будівлі, три повноцінних студії та передавальний центр, який транслював програми на територію області. Нині на Демьохіна, 25 у Луганську, де з середини 50-х минулого сторіччя  був розташований телецентр ЛОТ – офіс каналу Луганськ 24.

У Сєвєродонецьку телеканал у 2015 році відроджували з нуля під керівництвом колишнього власкора каналу ICTV у Луганській області Андрія Шаповалова.

“27 березня був підписаний наказ Держкомтелерадіо про призначення мене виконуючим обов’язки генерального директора на той момент Луганської обласної державної телерадіокомпанії. А на даний момент я директор-виконавець філії НТКУ «Луганська регіональна дирекція». 

Будівлю колишнього інституту азотної промисловості передали у державну власність, а після за символічну платню у 1 гривню Фонд держмайна передав її в оренду  НТКУ для відродженої обласної телерадіокомпанії. Тут не було опалення, нормальних вікон і будь-якого ремонту. За півтора роки тут з’явилася справжня, хоч поки і невеличка, телерадіокомпанія. Відновлювати мовлення довелося поступово, розповідає директор-виконавець філії НТКУ «Луганська регіональна дирекція» Андрій Шаповалов. Адже все обладнання та майже всі технічні працівники лишилися на тимчасово непідконтрольній Україні території Луганської області.

“Було прийняте рішення створити тестове мовлення Луганської та Донецької областей з апаратної, що розташована у Києві. Тобто, повернути контроль над передавачами – це половина справи. Наступне питання – чим заповнити ефір. І тоді було прийняте рішення із контексту всіх державних телерадіокомпаній, що входять до системи Держкомтелерадіо зшити такий контент для сходу України. Із найкращих програм. І всі, в принципі, відгукнулися. І на той момент для 24 годин ефіру у нас було контенту 36 годин”.

Тим часом, новий директор почав шукати кадри для нової компанії. Спочатку телефонував тим, хто за штатом залишався працівником ЛОТу. Так з’явилися перші головні редактори, режисери, інженери. Однак переїхати у Сєвєродонецьк зголосилися далеко не всі, розповідає Андрій Шаповалов.

“На початку шляху не було розуміння, що з цього вийде. Тобто, прийшли на абсолютно чисте поле. Була ручка, лист паперу та бажання створити щось таке, що б могло заповнити вакуум в інформаційному полі Луганської області, що існував на той момент. Але були перші люди, які відгукнулися, був перший пакет документів, з чого все почалося. Після цього почали телефонувати людям. Погодився їхати працювати кожен п’ятий. З 240 чоловік колективу приїхали туди близько 50”. 

Ті, хто не повернувся, продовжують мовлення у знайомих телегладачам інтер’єрах, розповідає Шаповалов. Назви програм на окупованій території та у новому мовленні Луганської філії НТКУ співпадають. За словами Шаповалова, на тому боці в основному залишися техпрацівники та ідейні робітники слова.

“Залишилась технічна служба майже в повному складі, залишились творчі наші одиниці, але багато чи мало? Питання відносне. Мені здається, небагато. Тому що всі люди, що думають, і люди, які знають собі ціну, вони поїхали практично на самому початку конфлікту. Залишилися, як правило, віддані ідеї цього перевороту, захопленню територій, тобто, ті люди, які з самого початку, ранньою весною, були активними учасниками процесу”. 

За словами Шаповалова українській території питання з кадрами має інший характер. Для багатьох швидкий від’їзд з Луганська став не менш швидким стартом для кар’єри на новому місці. І коли майже за рік старі робітники ЛОТу стали отримувати пропозиції повернутися – охочих знайшлося небагато, розповідає Андрій Шаповалов.

“Важко порівнювати з компаніями комерційними, тому що бюджети непорівнянні. І людський ресурс, який можна було б сюди привабити, він просто непорівняний. Хотілося б, але… Всі перемови з гарними журналістами, досвідченими топ-менеджерами, які могли б підняти на всеукраїнський рівень компанію, вони закінчуються питанням зарплатні. Зарплатні київські і в системі держкомтелерадіо – вони непорівнянні”. 

Попри всі негаразди, телекомпанію вдалося відновити. Тепер тут є сучасне обладнання, 5 годин прямого ефіру щодня, три випуски новин, кілька авторських програм та перші призи на фестивалях, а також повноцінний фм-ефір радіо «Пульс-фм», каже Андрій Шаповалов.

“До питань авторських програм. Наприкінці травня цього року на фестивалі українському, навіть міжнародному, що проходив у Черкасах, «Кобзар єднає Україну», програма нашої компанії, до авторства якої я теж був причетний, взяла Гран-Прі. Наша продукція і наша компанія була визнана найкращою в Україні, що для мене, звичайно, було дуже високою оцінкою нашої діяльності. Менше ніж за рік, ми зробили одну з найкращих компаній на сьогодні в системі держкомтелерадіо”. 

На думку Шаповалова, це підтверджується увагою до каналу глядачів, бо телефонують в прямі ефіри не тільки з підконтрольної Україні частини луганської області, а й з територій, які б не мали отримувати сигнал, зокрема з Краснодонського, Свердловського районів. Телефонують аби отримати інформацію, яку на окупованій території не повідомляють, каже Андрій Шаповалов.

“Я вважаю, наявність дзвінків в ефір з боку глядача – це найкращий доказ того, що ми потрібні, нас дивляться і те, що ми робимо – це не дарма. В кращі моменти десь кожен п’ятий дзвінок – дзвінок з окупованої території. Практично кожен день телефонують в ефір з окупованих територій. Найрізноманітніші питання цікавлять людей, але, в основному, прикладний характер. Питання, як оформити довідку, як оформити спадок, що робити з нерухомістю, як відправити дітей на навчання, діють чи ні сертифікати, чи діють свідоцтва про закінчення навчання, як вклеїти фотографії… Тобто, я зробив висновок, що переведення в площину практичних інтересів з тієї території – це один з шляхів до примирення, попри бажанню людей розпалювати надалі цей конфлікт”. 

За словами Шаповалова, нині Луганська регіональна дирекція НТКУ – це крок до створення суспільного телебачення. І коли Андрій Шаповалов говорить про це, його очі починають горіти. Адже на його думку, саме завдяки відкритості, можна припинити конфлікт на сході України.

“Коли ставиться питання про якісь прикладні, що стосуються побутового боку життя людей питання, то питання ворожнечі і ось цієї штучно насадженої якоїсь непримиренності, воно відходить на другий план. Насправді, за 2 роки люди втомилися від війни, люди втомилися він невизначеності, на той території – від беззаконня і цілої низки неврегульованих питань власності, питань, що стосуються навчання, що стосуються легального існування в сучасному світі. І вони це розуміють. І на сьогоднішній день знайти варіанти виходу із кризи, інакше як повернення до точки нуль, до виходу окупантів з території, не існує”. 

З початку вересня Луганська регіональна дирекція НТКУ розпочала новий сезон. І готує для глядачів сюрпризи, про які поки не розповідає.

Головне, чого домагається колектив каналу – аби їх чули та дивилися по обидві боки конфлікту. І, здається, у них це виходить.

Ганна Снєгіна з Сєвєродонецька спеціально для «Громадського радіо»