«Французька шістка»: спілка, якої не було

«Французька шістка» – майже випадкова спільнота. Назву їй придумав музичний критик Анрі Колле за аналогією з «п’ятіркою» (так у Франції йменували російську «Могучую кучку). До спільноти він включив таких композиторів, як: Луї Дюрей, Даріус Мійо, Артюр Онеггер, Жорж Орік, Френсіс Пуленк і Жермен Тайєфер.

«Французька шістка»: спілка, якої не було
https://static.hromadske.radio/2018/12/hr-midiez-2018-10-26.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/12/hr-midiez-2018-10-26.mp3
«Французька шістка»: спілка, якої не було
0:00
/
0:00

Ці композитори були настільки різними, що годі й думати про якусь спільну для них програму. Маніфестом їхньої творчості – знову ж таки попри їхні власні симпатії – назвали книгу «Півник і Арлекін» Жана Кокто. А девізом – наступну з неї цитату: «Бережіться музики! У клавірі музиканта занадто багато нот!» Ясність, простота, мелодичність – споконвічно французькі риси на противагу «германській важкості».
Про різнопланову творчість «Шести» говорять ведуча Люба Морозова і директор Vere Music Fund Павло Пімінов.

  • Arthur Honegger. Pacific 231. 1923 рік. Лондонський королівський філармонічний оркестр. Диригент – Герман Шерхен. Запис 1954 року
  • Darius Milhaud. Le Boeuf le toit (Бик на даху) or ‘The Nothing Doing Bar’. 1919 рік. Симфонічний оркестр Міннеаполісу. Диригент – Дмітрій Мітрополус. Запис 1945 року
  • Georges Auric. La grande vadrouille. Pense A Nous Deux (Подумайте про нас двох). 1966 рік
  • Louis Durey. Le Printemps au Fond de la Mer / Poeme of Cocteau (Весна на дні моря). 1920 рік. Дені Дюваль (сопрано), Консерваторський оркестр духових інструментів. Запис 1953 року
  • Francis Poulenc. Toreador. 1918 рік. Мішель Сінішал (баритон), Далтон Болдуїн (фортепіано). Запис 2007 року
  • Germaine Tailleferre. Overture for Orchestra. 1931 рік. Оркестр концертної асоціації консерваторії. Диригент – Жорж Ціпін. Запис 1953 року