Зародження тембрової композиції
«Темброву революцію» зазвичай пов’язують із 60-ми роками XX століття. Шлях до системного розуміння нових звуків як складових тембрової композиції одним з перших намітив Гельмут Лахенман у статті «Типи звуків нової музики». Ніколай Хруст, його молодий колега, композитор і викладач Московської консерваторії, багато років присвятив теоретичному осмисленню «музики тембрів».
Ведучі1
Що передувало «тембровій революції» та які твори виявились визначальними для неї – у новому випуску програми «мі-дієз». Про складні речі – на простих прикладах: православних дзвонах, карильйонах та заводських гудках.
- Баудевейн Зварт виконує на карильйоні Токату ре мінор Йоганна Себастьяна Баха.
- Дзвонар Андрій Дьячков виконує Святковий дзвін у Ново-Тихвінському монастирі, м. Єкатеринбург.
- Арсеній Авраамов. Симфонія гудків (1922). Версія Леопольдо Аміго та Мігуеля Моліни. Реконструкція 2003 року.
- Янніс Ксенакіс. Метастазіс (1953-1954). Виконує Філармонічний оркестр Люксембурга. Диригент – Артуро Тамайо. Запис 2006 року.
- Джачінто Шелсі. Анахіт (1965). Оркестр і хор радіо та телебачення Кракова. Диригент – Юрг Віттенбах. Запис 1989 року.
- Дьордь Лігеті. Лонтано (1967). Виконує Симфонічний оркестр фінського радіо. Диригент – Ханну Лінту. Запис 2012 року.
- Альфред Шнітке. Потік (1969). Запис 1971 року.
Зображення – Jonathan Walker