facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Відкидаючи реальність, ми залишаємося з травмою усередині — літературна критикиня про потребу читати книжки про цю війну

Чи варто зараз усім читати книжки про цю війну, де і навіщо шукати «свого» літературного критика/критикиню, розповіла Богдана Романцова, літературна критикиня, редакторка видавничих проєктів у Видавництво «Темпора», журналістка проєкту «Читомо»

Відкидаючи реальність, ми залишаємося з травмою усередині — літературна критикиня про потребу читати книжки про цю війну
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Богдана Романцова: Усвідомлення культури та бажання повернутися до неї після кількамісячного споживання актуальної інформації, є дуже потужним. Ми скучили за великими книжками. Сприяє також і блекаут, бо ми згадали, що книжка буває не лише у телефоні: є аналог, який можна гортати при свічках і це дуже зручно.

  • Ця тенденція міцнішатиме: підтримка української книги — це вияв солідарності, свідомий акт проголошення того, що важливо підтримати український культурний продукт.

Читайте також: Чому повільне читання краще за марафони «100 книжок за рік»?


Де знайти «свого» літературного критика/критикиню?

Богдана Романцова: На «Читомо» є розділ де критики рекомендують, які книжки читати. Там є, наприклад Ганна Улюра. Вона осмислює багато сучасної літератури. У неї потужний читацький смак. Я також дуже довіряю Ясі Стрісі, моїй хорошій подрузі, перекладачці. Вона пише на Goodreads.  Там можна відстежувати рецензії.


Слухайте також: У дитинстві мені казали, що я не зароблятиму на життя читанням, а я вирішила довести, що можу — Богдана Романцова


Чи варто читати книжки про цю війну?

Богдана Романцова: Хороша література робить читачеві/читачці приємно і робить боляче. Іноді добре і боляче одночасно. Перш ніж взятися за читання, почніть з терапії, стабілізуйтеся. Не треба себе змушувати читати «Наглядати й карати…»  Фуко, якщо вам дуже зле.

  • Відсуваючи реальність від себе, закриваючись ширмою умовності, фікшну, ми залишаємося з травмою усередині. Ми не працюємо з нею, не осмислюємо її. Вона роз’їдатиме нас. Момент солідарності через сльози, не лише через сміх, дуже важливий. Якщо література викликає сильні емоції, вона — справжня. 

Переживання книжки важливе. Емоційна залученість дуже важить. І навіть критик/критикиня має переживати книжки, а не лишатися безстороннім спостерігачем. Книжки про війну робитимуть боляче, але це, може, й добре, може, так і треба зараз.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Як повертали українську історію Донеччини попри тиск місцевої влади

Як повертали українську історію Донеччини попри тиск місцевої влади

«Не було жодного випадку, щоб якусь проблему нашого паліативного пацієнта ми не розв’язали нашою командою»

«Не було жодного випадку, щоб якусь проблему нашого паліативного пацієнта ми не розв’язали нашою командою»

«Перше, що зробили окупанти, зайшовши в Маріуполь, — змінили одну літеру»: мова має значення

«Перше, що зробили окупанти, зайшовши в Маріуполь, — змінили одну літеру»: мова має значення

«Дитина буде впевнена у собі, якщо матиме автономію» — СЕО GoITeens Вячеслав Поліновський

«Дитина буде впевнена у собі, якщо матиме автономію» — СЕО GoITeens Вячеслав Поліновський