Чому Німеччина не поспішає передавати Україні «заморожені» російські гроші?

Нова хвиля мобілізації у Росії

Петро Олещук: Ми повинні бути готовими до того, що все ж таки мобілізація продовжиться. Не знаю наскільки успішно. Але так, що вони зможуть мобілізовувати певну кількість громадян на війну. Їм потрібно багато людей. Де їх брати? Це хороше питання. Прогнозувати як піде ця мобілізація — важко. Представники російської влади й самі не можуть цього зробити. Вони щось планують, але знати якими будуть результати — не можуть. На офіційному рівні РФ неодноразово повторювала «Мобілізація нам вже не потрібна. У нас уже достатньо людей». То буде досить цікаво почути від них про нову хвилю мобілізації. Це виходить, що людей вже недостатньо?

• Репресивні способи відображають рівень стабільності режиму. Якщо єдиний спосіб якось підтримувати легітимність — це карати людей, то режим не справляється.

Зерновий коридор

Петро Олещук: Росія вже неодноразово намагалася зірвати функціонування зернового коридору. Ми це пам’ятаємо. Росії не подобається, що він існує. А з іншого боку, вона не може просто взяти та припинити його роботу. Але потроху паскудити вони можуть. І продовжують це робити. Ми пам’ятаємо, як вони оголошували свій вихід з угоди про зерновий коридор, але ж потім якось тихенько до неї повернулися. А їхньої думки ніхто особливо й не питав, як з’ясувалося. Але все ж таки їхня геополітична вага не дозволяє їм все це скасувати.

• Україна жодних домовленостей з Росією не має. Вона має домовленості з ООН та Туреччиною. Так само певні домовленості має Росія.

Укладання зернової угоди — це була дуже серйозна дипломатична перемога України. Вона дозволила нам заробити значні гроші, підтримати наших сільгоспвиробників і продемонструвати те, що Україна готова розв’язувати соціальні питання в загальносвітовому масштабі, не зважаючи на те, що вона продовжує залишатися об’єктом російської агресії.

Німеччина та «заморожені» російські гроші

Петро Олещук: Німці не відходять від своїх принципів. Вони постійно повторюють «Ми готові це робити, але лише разом з усіма». Тут різні причини. Вони комплексні. Є висока ймовірність того, що німці одержать підтримку з боку інших держав у цьому питання. Ми знаємо, що відповідні рішення вже ухвалені в деяких інших країнах. З підтримкою великих проблем не повинно бути. Ймовірність синхронності дій досить висока. Тому, я думаю, що німці невдовзі приєднаються до цього процесу.

Ми маємо зрозуміти одну річ — насправді прецедентів відповідних рішень у світі практично не було. Є багато історій замороження активів, але те, щоб ці активи відбиралися та передавалися — такого ще не було. Коли в Німеччині говорять про юридичне обґрунтування — це не забаганка, це необхідність. Для того, щоб кінцеве рішення було ухвалене, необхідно, щоб воно мало серйозне юридичне підґрунтя.

Читайте також: Віра у перемогу, ЗСУ, надія та оптимізм: дослідження настроїв українців та українок у 2022

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS