Анастасія Грановська: Моя історія знайомства з 501 батальйоном почалася саме тоді, коли я дізналася, що чоловік потрапив до полону. Чоловік не багато розповідав про свою військову роботу, тому я знала мало. А коли він потрапив у полон, я почала з цим працювати.
Кожній родині полоненого мають виплачувати додаткову грошову допомогу. Це приблизно 120-130 тисяч гривень щомісячно. Але родини захисників 501 батальйону не отримують нічого вже понад 11 місяців. Ми боремося з цим. Військова частина, де служить військовослужбовець, має піклуватися по це. Вона має замовляти гроші у бюджету і нараховувати родичам полоненого. Але наша частина цього не робить.
Деяким родичам 501 батальйону приходили листи від рідних з полону. Мені особисто прийшло 2 листи, але краще б їх не було. По тексту та викладу відчувається, що листи писалися під примусом. Мій чоловік ніколи писав «Російська федерація». Листи бувають дуже рідко.
Анастасія Грановська: Наші чоловіки у полоні вже понад рік. Ми вже маємо багато інформації та досвіду роботи з такими ситуаціями. Тому, як ГО, надаємо консультації тим, у кого рідні потрапили у полон нещодавно, наприклад. Допомагаємо направити та підказати як діяти. Безплатно.
Читайте також: Вважають дезертирами: чому держава заблокувала виплати рідним полонених із 501 батальйону 36 бригади?
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS