facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Багато єврейських хлопців зараз у лавах ЗСУ — Анатолій Шенгайт

Про День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, та про участь євреїв в обороні України зараз. Говоримо з Анатолієм Шенгайтом, виконавчим директором Київської міської єврейської громади, співавтором проєкту «Exodus-2022».

Багато єврейських хлопців зараз у лавах ЗСУ — Анатолій Шенгайт
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Анатолій Шенгайт: У роки Другої світової війни склалася така дефініція як «праведники народів світу». Це люди, які, ризикуючи власним життям і життям своїх рідних, брали на себе, я б так сказав, «божественну» функцію — рятували людей. Коли кажуть про таких людей, я пригадую мого товариша, який багато років працював лікарем у швидкій допомозі в Києві. Коли він втомлений приходив зі зміни, він казав: «Сьогодні рахунок 3:1 — трьох врятував, одного не зміг». І це трагедія для нього. Врятувати потрібно кожного. Так вони вважають — «праведники народів світу». У радянські часи про таких людей не говорили. А в Європі їх відзначали та нагороджували.

  • Якщо ти рятуєш навіть одну людину, ти рятуєш цілий світ

«У стороні ми не залишимось»

Анатолій Шенгайт: Те, що зараз у нас є спільне бачення, це однозначно. Я кажу про єврейську громаду України, і про представників інших етнічних спільнот. З впевненістю можу сказати, що в єврейській громаді з самого початку було зрозуміло, що в стороні ми не залишимось. Хоча у нас і були певні суперечливі моменти стосовно років Другої світової війни та ролі українців у ці роки. Так, були різні випадки та історії. Але важливо робити правильні висновки. Ми розуміємо, хто наш спільний ворог. І це дуже важливо.

У 2022 році ми з першого дня зрозуміли, що це війна. Світова війна. А Україна на передовій. На жаль, не всі держави це розуміють. На початку ми залишились з ворогом сам на сам. Єврейська громада одразу включилася в оборону. І зараз бере дуже активну участь. Це і величезна гуманітарна робота, і підтримка, і безпосередньо участь у бойових діях. Багато єврейських хлопців зараз у лавах ЗСУ.

Виникла необхідність того, щоб рабини працювали з нашими хлопцями на фронті. Наразі як мінімум 2 наших капелани працюють в ЗСУ. Час потребує. Люди в окопах, вони мають потребу, щоб до них прийшли ті, хто має відповідну кваліфікацію та надали їм відповідну релігійну допомогу. Це працює.

Проєкт «Exodus-2022»

Анатолій Шенгайт: Проєкт «Exodus-2022» сфокусований на долях людей, які перенесли дві евакуації: під час Другої світової війни та під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ці люди опинилися в новій старій реальності. Ми почали робити цикл Zoom-зустрічей, де розповідаємо про долі людей, для яких це друга евакуація або вони вдруге врятувалися від війни.

Почали ми з непересічної людини — Бориса Забарка. Він доктор історичних наук, дуже заслужена людина. У роки Другої світової війни врятувався e румунській зоні окупації, в місті Шаргород на Вінниччині. Його родину врятувала українська родина Самборських. Його історія дуже цікава. Послухати її можна тут.

  • Ці страшні історії — наочні приклади для людей, які не розуміють, що відбувається в Україні. А це ще одна світова війна, в якій Україна на передовій. 

Читайте також: Гітлер убив євреїв України, а Сталін убив пам‘ять про них — Подольський


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Люди звикли бігти в аптеку за фуфломіцином, але не бігти до книгарні — Коваль

Люди звикли бігти в аптеку за фуфломіцином, але не бігти до книгарні — Коваль

Якщо страшно починати бізнес одній, треба з кимось об’єднуватися — Віра Іванова

Якщо страшно починати бізнес одній, треба з кимось об’єднуватися — Віра Іванова