Бахмут. Фото: Вікторія Рощина/Громадське радіо
Віктор Глєба: Ми дивимось на європейський досвід, але забуваємо, що Європа — це соціалістична країна, яка має назву «ЄС».
Відбудова та відновлення — це дві великі різниці. Як відновлення відбувається в Європі? Наприклад, в Польщі укріплюють конструкції старих радянських будинків епохи модернізму або своїх соціалістичних за новими нормами ЄС з тепломодернізації. А також займаються переплануванням у соціальній сфері.
Колівінг (або співжиток — ред.) — це спільне проживання. Європа повертається до цього досвіду, а ми намагаємось вирватися з подібного. Тому порівнювати їхні соціальні аспекти з нашими не варто. Отже. Якщо йдеться про бетон, скло, цеглу і т.д. — це одна історія. Якщо говорити про соціальні аспекти перепланування та відновлення — це інша тема.
Віктор Глєба: «Хрущівки» пережили свій термін придатності ще 10 років тому. Усі абсолютно. Деякі з них — у хорошому стані, деякі — в аварійному. З «панельками» ще гірше.
Під час осколкового ураження чи прямого потрапляння боєзарядів ці панелі злітають з фасадів як печиво з пачки. Система будівництва панельних будинків абсолютно не передбачала безпекову та оборонну роль, а також цивільний захист. Навіть «хрущівки» та «сталінки» мали в проєктних рішеннях закладені функції цивільного захисту. Там були підвали, які пристосовані для укриття. В панельних же будинках ні фасади, ні сходові марші, ні підвали (яких там просто немає) не пристосовані до військових дій.
Панельне будівництво в Україні — це копія французько-німецького соціалістичного будівництва, яке домінувало в епоху модернізму. З 1960 року по 1989 рік епоха модернізму породила шалену кількість об’єктів, які були пацифістськими — тобто не передбачали військових дій жодного характеру. Вони були легкими та дешевими. Дуже часто в радянські часи біля таких будинків створювали об’єкти інфраструктури: будинки побуту, магазини, універсами. Їх будували, щоб забезпечити людей житлом. Зараз вони дуже небезпечні, бо ми маємо війну в країні. Що ж робити з цими будівлями?
Слухайте також: Як з єВідновлення отримати компенсацію за зруйноване житло?
Віктор Глєба: Зараз глобальне українське питання — як відновити панельні будинки, які пошкоджені внаслідок обстрілів росіянами. Наприклад, в районі Салтівки у Харкові дві третини будинків — панельні. Архітектурні студії пропонують 3d принтером створювати модулі, які можна вмонтовувати в панельні будинки. Тобто зняти всі фасадні панелі, залишити тільки каркас, на 3d принтері створити капсульні модулі (які схожі на бджолині стільники) і вбудувати в каркас, який перед цим треба укріпити. Хоч як би космічно це не сприймалося, але це дешевше, ніж будувати в традиційний спосіб. І вже точно дешевше, ніж все знести та будувати з самого початку.
Читайте також: Цегла і бетон, за хорошої гідроізоляції, слугуватимуть 100 років — урбаніст про столичну програму реконструкції старих будинків
Нагадаємо, у Києві планують реконструювати застарілі житлові квартали. Відповідний проєкт рішення торік у липні підтримала профільна комісія Київської міськради.
Тоді ж повідомляли, що проведення інвентаризації перед початком програми обійдеться у 25 мільйонів гривень. Її початок можливий вже наступного року. Все буде залежати від наповненості держбюджету. У пілотний проєкт програми мали ввійти 15 кварталів із різних районів Києва.
Загалом у Києві, за результатами аналізу Інституту Урбаністики та Київського національного університету будівництва та архітектури, є 264 квартали й мікрорайони, окремі групи застарілих будинків, з них — 31 квартал, де переважає забудова історичного типу та «сталінки», 6 кварталів, забудованих спорудами барачного типу та 22 мікрорайони, утворені переважно п’ятиповерховою панельною забудовою першого періоду індустріального домобудування.
Саме їх планують реконструювати під час реалізації проєкту Програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у Києві.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS