В Україні зафіксували вже 208 фактів сексуального насильства, вчиненого окупантами — Катерина Левченко

19 червня, у Міжнародний день боротьби із сексуальним насильством під час конфлікту (СНПК), в Україні стартує кампанія, що мотивує постраждалих від війни українок та українців звертатися до Центрів допомоги врятованим. Що це за центр та як звернутися по допомогу?

Про це в ефірі Громадського радіо розповіла урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.

«Україна, на жаль, не єдина країна, яка стикнулася з цим ганебним явищем (сексуальне насильство як воєнний злочин — ред.). Це такий біль, що коли починається війна, страждають цивільні: жінки, чоловіки, діти, і подивившись на мапу, можна зрозуміи, що це було і в Боснії, і в Хорватії, і в Косово, сексуальне насильство використовувалося як зброя війни і в Колумбії, і в африканських країнах, у Бірмі, Камбоджі тощо. І дійсно, важливо розуміти, що це є «виявом сили» з боку агресора, що це є злочином, який спонукає робити політичне і воєнне керівництво держав, і тому це є воєнний злочин і злочин геноциду проти, в даному випадку, України. І, без сумніву, дуже багато постраждалих, які є в Україні, не хочуть, і не можуть говорити про те,що з ними сталося. І таке мовчання, з одного боку, не дає можливості їм отримати допомогу, що необхідна, а з іншого — не дає можливості встановити справдливість і покарати злочинців, які такі злочини коїли…».

Читайте також: Сексуальне насильство в умовах війни — це воєнний злочин, який не має строку давності — Наталія Марчук

«І тому сьогодні, в Міжнарожний день протидії сексуальному насильству у конфліктах, в Україні стартувала кампанія, яка заохочує тих, хто знає про такі злочини, тих, хто постраждав, хто був свідками, звертатися до державних структур, до громадських організацій, і свідчити, і говорити про ці злочини. Такими структурами є Центри допомоги врятованим, і вони сьогодні створені в 11 регіонах», — розповіла Катерина Левченко.

За її словами, Центр допомоги врятованим надає психологічні, юридичні, інформаційні консультації:

«Важливо отримати інформацію про існуючі в Україні сервіси, які можуть надати допомогу. Уся робота починається зі спілкування з психологом. І з досвіду роботи центрів, а сьогодні вже понад 17 тисяч людей звернулися до цих 11 центрів, до речі, найбільше людей продовжує звертатися в першому центрі, у Запоріжжі, може, саме тому, що він найближче до лінії зіткнення, до окупованих територій. Якраз комунікаційні навички спілкування із постраждалими є дуже важливими, яким вчаться ті працівники, які надають консультації у цих центрах. Також людина отримує правову консультацію, і в разі необхідності спрямовується до тієї служби, яка може глибинно вирішити питання. Але це не виглядає, як просто якесь перенаправлення, а воно супроводжується кейсменеджментом, тобто надається соціальний працівник, який супроводжує постраждалу людину».

Читайте також: Ефективність реагування на сексуальне насильство: чому варто заповнити опитувальник на сайті «ЮрФем»?

Станом на кінець травня-2023, Офіс генпрокурора України зафіксував 195 випадків СНПК (сексуального насильства під час війни), скоєного російськими військовими. Серед постраждалих — 140 жінок, 55 чоловіків та 13 неповнолітніх осіб.

Катерина Левченко повідомила про те, що ці цифри вже змінилися:

«Щойно сьогодні мала зустріч з представниками Офісу генпрокурора, і станом на сьогодні, тобто на середину червня, ми маємо вже зафіксованих не 195, а 208 фактів сексуального насильства під час війни. Щодня відкривається новий факт, пов’язаний із сексуальним насильством під час війни,і  я думаю, що динаміка буде наростати, бо відбувається деокупація, будуть звільнені нові території, відповідно ми отримуємо інформацію про ті злочини, які там вчинили російські військові».

Читайте також: «Біологічне випереджає людське» — Ігор Козловський про те, як накази Путіна «зняли» з росіян відповідальність за насильство

Слухайте повністю розмову із Катериною Левченко у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS