Чи зможе новий законопроєкт про зміни у фінансуванні партій витіснити олігархів з політики?

Оксана Заболотна: Якщо законопроєкт про зміни у фінансуванні політичних партій ухвалять, то право отримати державне фінансування матимуть партії, які набрали не 5%, як є зараз, а 2% голосів на останніх виборах до парламенту. Водночас щорічний обсяг фінансування буде обраховуватись, спираючись не на мінімальну зарплату, 6700 гривень, а на прожитковий мінімум працездатних осіб — 2684 гривні. Фактично втричі зменшиться сума, яка буде виділятися на державне фінансування партій.

Коли взагалі ця ідея ще тільки з’явилася в Україні у 2016 році, то порогом були якраз 2%. Це добре. Бо логічно, щоб ті партії, які набрали від 2 до 5%, отримували державне фінансування.

Й упродовж наступного виборчого циклу вони можуть зміцнити свою спроможність, розбудувати місцеві осередки, створити певні аналітичні структури та краще підготуватися до виборів. І вже на наступних виборах в них буде більше шансів набрати 5%.

Як новий законопроєкт мінімізує потенційний олігархічний вплив на політичні партії?

Андрій Куликов: У вашому аналізі ви приділяєте увагу тому, що не допускаються внески на підтримку політичних партій фізичними особами, які діють від власного імені, але в інтересах інших осіб. А також юридичними особами, які здійснюють управління активами інших осіб. Якщо стосовно юридичних осіб, «які здійснюють управління активами інших осіб», мені зрозуміло. То фразу «фізичними особами, які діють від власного імені, але в інтересах інших осіб», треба пояснити. Як встановити насправді, хто і в чиїх інтересах діє? 

Оксана Заболотна: Це вже буде встановлювати НАЗК в кожному конкретному випадку. Цей законопроєкт уряд називає таким, що мінімізує потенційний олігархічний вплив на політичні партії. Тобто одним із напрямків цього проєкту є боротьба з впливом олігархів на партії. І якраз ця норма, на думку НАЗК і на думку Кабміну, мінімізує цей вплив.

Андрій Куликов: Наскільки дієвим був попередній закон, попередня редакція, чи все ж таки це різні закони були?

Оксана Заболотна:  Впровадження цього механізму — це дуже важливий елемент демократії. Спершу державне фінансування політичних партій запровадили в Латинській Америці, а одразу після війни — у Німеччині. І причиною якраз стало фінансування нацистської партії в 30-х роках, яке нелегально надавав бізнес. Тож загалом метою було зробити процес фінансування партії прозорим. І в 50-60-ті роки цей досвід перейняли ще ряд європейських країн. Друга хвиля була після 90-х, після падіння комунізму в країнах Східного блоку (СРСР, Албанія, Болгарія, Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія та НДР — ред.). Але також треба розуміти, що державне фінансування не повністю позбавить впливу олігархів на партії. Але воно буде однозначно сприяти формуванню партій, які працюють професійно. І це тільки один з заходів, який справді може потіснити олігархів з політики.

Коли в Україні впровадили цей механізм, він доволі позитивно вплинув на деякі партії. Вони справді отримали гроші для того, щоб розбудовувати місцеві осередки. Для того, щоб організаційну структуру змінити й не думати, де знайти людям гроші на зарплати, на забезпечення їхньої поточної діяльності. Такі партії були. Наприклад,  минулому скликанні партія «Самопоміч» дуже активно користувалася цим державним фінансуванням і справді вони використовували ці кошти на розбудову місцевих осередків і загалом організаційної структури самої партії.

Андрій Куликов: У вашому аналізі також дуже ретельно прописано, що змінюються форми та напрямки використання державного фінансування. Пріоритетними напрямками витрат політичних партій є навчання членів партії, утворення аналітичних центрів, підвищення залученості виборів, підвищення, до речі, інтересу жінок та молоді до діяльності партії. А що із людьми старшого віку, із чоловіками старшого віку. Не треба підвищувати їхній інтерес?

Оксана Заболотна: Напевно, треба підвищувати інтерес, але популярно підвищувати інтерес серед молоді та жінок. В цьому законопроєкті ще також одним важливим напрямком є залучення до діяльності політичних партій осіб з інвалідністю. Загалом додаються такі можливі витрати: фінансування статутної діяльності на залучення осіб з інвалідністю, а також зміна розподілу коштів державного фінансування. Зокрема, 5% коштів, які виділені на фінансування статутної діяльності політичних партій, будуть розподілятися НАЗК порівну між партіями, у складі яких є хоча б один народний депутат з інвалідністю.

---

Читайте також: «Партії президента, ЗСУ, Притули та Порошенка»: Роман Романюк про українську політичну картину

---

Що не так із новим законопроєктом?

Андрій Куликов: Зменшення фактично щорічного обсягу коштів, які виділяються на фінансування партій, це мені зрозуміло. А от зменшується обсяг внесків фізичних та юридичних осіб. Чому це не так? Адже воно якраз мало б убезпечити від надмірного впливу олігархів. 

Оксана Заболотна: Коли ми зменшуємо фактичний обсяг внесків, ми просто цю суму внесків розбиваємо на кількох осіб, які дуже часто будуть між собою пов’язані. Тому для відстежування прозорості, для звітності набагато простіше, коли є один внесок. Зараз максимальний внесок становить для громадян більше, ніж 2,5 млн грн, для юридичних осіб трішки більше, ніж 5 млн грн. І його хочуть зменшити для громадян до 1,5 млн грн, а для юридичних осіб до трішки більше, ніж 3 млн грн. Як на мене, просто ці суми будуть розбиватися між пов’язаними або не зовсім пов’язаними особами. Згадаймо, ми вже про це читали у новинах, як внески робили якісь «невідомі бабусі, які продають молоко на Троєщинському ринку».  Зараз є пропозиція: громадянин може зробити внесок, який не може перевищувати 20% сукупного доходу особи за останні 5 років. Тобто, це теж ще один такий механізм, який дозволить перевірити, чи справді ця особа може зробити такий внесок. Оскільки це обмеження водять, то не дуже доцільно зменшувати оцю суму. Бо якщо сукупний дохід людини за останні п’ять років доволі великий, і вона хоче внести на розвиток партії 2,5 мільйони гривень, то чому й ні?

Андрій Куликов: У нас дуже багато людей зараз за кордоном. Від них внески можливі? І в який спосіб встановлюватиметься, наприклад, їхній рівень доходів? 

Оксана Заболотна: Якщо вони є громадяни України, то їхній внесок є цілком можливий. Тому що в нас якраз є обмеження щодо фінансування: громадяни України і юридичні особи. НАЗК має механізми для того, щоб встановити відповідність доходів до суми внесків.

Андрій Куликов: Як ви оцінюєте перспективу ухвалення цього законопроєкту? І хто в парламенті може бути проти? 

Оксана Заболотна: Оскільки цей законопроєкт ініціював уряд, то можемо припустити, що він буде ухвалений. Тим більше владі буде дуже зручно сказати, що вона дає можливість більшій кількості партій отримати фінансування. І при цьому зменшує фінансування більш ніж на 600 мільйонів гривень. І ці гроші спрямують на щось інше. Тому я думаю, що цей законопроєкт буде ухвалений.

---

Детальніше про зміни, які відбувалися в українському законодавстві щодо держфінансування політичних партій

Нагадаємо, у 2015 році у Європі державного фінансування партій не мали тільки три країни: Мальта, Білорусь і Україна.  Тоді ж парламент розпочав розгляд Закону про державне фінансування партій. Суть цього закону полягала у тому, що якщо партія отримує хоч копійку з державного бюджету, вона повинна застосовувати нові принципи звітування про майно яким володіє (офіси, машини, комп’ютери), про кількість співробітників, їхні зарплати та видатки, скільки коштують газети, листівки та публічні акції. 

У 2016 році в Україні спостерігали партійний бум. Експерти «Комітету виборців України» тоді зафіксували 344 політичні партії. Це було більше, ніж в Росії, Польщі, Словаччини та Румунії разом. Тоді на державне фінансування могли розраховувати партії, які подолали 2% поріг на виборах. 

У 2017 році в ефірі ГР експертки «Ейдос» розповіли, що у Європі політичні партії давно фінансуються державою. Це зменшило рівень корупції, резюмували фахівчині. 

Партії — один із найважливіших інститутів у суспільстві. Їхня робота є дуже важливою. Те, що у нас є нюанси з розвитком партій — це 100%, повідомила в ефірі ГР Віта Думанська, лідерка руху ЧЕСНО. За її словами в Україні наразі є понад 300 політпартій.

---

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS