Фото: Facebook / Оксана Мороз
Гостя — співзасновниця платформи «Як не стати овочем», авторка книги «Нація овочів? Як інформація змінює мислення та поведінку українців» Оксана Мороз. Говоримо з нею про основні теми, що підіймаються в інформаційному просторі українців напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, який відбудеться 11-12 липня.
Тетяна Трощинська: Голова ГУР Буданов нам обіцяв літо (йдеться про заяву Кирила Буданова щодо того, що ЗСУ мають до кінця весни – початку літа 2023 року зайти до Криму — ред.), всі ці історії. Може, вони для нас з вами не мали значення, але, мабуть, якась частина аудиторії подумала, що так і буде.
Оксана Мороз: Пан Буданов як очільник розвідки говорив це більш спрямовано на російську аудиторію, але в інформаційному просторі не було достатніх акцентів, і це, звісно, помилка, що люди буквально це сприймали. Тобто не було достатньої інформації для того, щоб люди чітко зрозуміли з якою метою він це говорить, і що цільова аудиторія зовсім не українці.
До слова, в одному зі своїх інтерв’ю, здається, в кінці травня, пан Буданов визнав, що ця інформація (його заяви — ред.) може дезорієнтувати й українців, але ціна все одно виправдана, адже дезорієнтувати ворога набагато важливіше, і він буде це робити — і робить.
Оксана Мороз: На наше завищене очікування, на інформаційні гойдалки ворог достатньо добре накладає кампанії з залякування. Одна з них — це 5 липня (4 липня у ЗСУ повідомили про можливу підготовку окупантами теракту на ЗАЕС — ред.). У ніч з 4 на 5 липня була явна паніка. Звісно, це не рівень 24 лютого, але дуже схоже на це, адже українці очікували, що буде якийсь теракт.
Адже певний час до цього були зроблені ряд гучних заяв про можливу небезпеку на ЗАЕС: і Байден казав про це, і Зеленський, і Буданов. Але політика щодо того, що українцям робити, внесення ясності — все це відбулося з певною затримкою. Люди за цей час встигли собі нафантазувати, знайти якусь некоректну чи коректну інформацію в інтернеті, і так далі.
Зрештою пройшло п’яте число, і паніка пішла на спад, але рівень якогось залякування все-таки підтримується, хоча не в останню чергу це відбувається через безпосередньо фізичну загрозу. Тобто обстріли, які ми маємо в Краматорську, Львові тощо, працюють на це залякування. Це тло, на якому ми живемо з точковими інформаційними операціями ворога.
Читайте також: Розпізнати фейк: пам’ятка для тих, хто сидить у соцмережах або дивиться телебачення
Оксана Мороз: «Срачі» проходять щодня, і, на жаль, їхня частота, емоційність, за моїми спостереженнями, лише збільшується. На жаль, багато з них ґрунтуються на старих ранах. Зокрема на мовному питанні, чи на поділі «за Порошенка/за Зеленського». Це дуже швидко вибухає, і це ділення досі працює.
Якщо ми візьмемо, наприклад, емоційні дискусії стосовно Аліни Михайлової чи Юрія Луценка, де були певні звинувачення в їхній бік, то вони лежали на основі цього розколу. Зараз, на жаль, його все частіше притягують до своєрідного формування розколу між цивільними й військовими, й це не може не насторожувати, адже це дуже вибуховий та дуже шкідливий розкол.
Навіть можна почути звинувачення в бік військових, які абсолютно ні на чому не ґрунтуються. Тому, на жаль, розкол існує.
До речі, на 500 день від початку повномасштабного вторгнення, який припадав на 50-річчя Залужного, я порівнювала свої інформаційні бульбашки у Facebook і TikTok. Коли весь Facebook був за Залужного, вітав його, то в TikTok домінувало захоплення Зеленським, обговорення 500 днів, і так далі.
Щойно десь починало іскритися, було намагання розхитати ситуацію, підсвітити чи створити видимий або невидимий конфлікт між Зеленським та Залужним, то у Facebook цей конфлікт швидше приживався. У той час в TikTok йшла абсолютна риторика за Зеленського, за те, що ми вистояли 500 днів.
Тетяна Трощинська: Ви робили припущення щодо того, чому така різна реакція у Facebook і TikTok?
Оксана Мороз: Все ж таки ми порівнюємо мої бульбашки. У Facebook у мене бульбашка більш активістська: громадський сектор, журналісти, і так далі. А у TikTok в мене звичайна бульбашка людини, яка просто проводить свої експерименти. Я схильна вважати, що це бульбашка реального суспільного зрізу. Хоча, звісно, слово «реальний» не можна щодо бульбашки вживати, але це більш загальний настрій.
Це абсолютно не говорить про те, що у TikTok не поважають Залужного, чи не хочуть його привітати. Я кажу у цьому випадку про те, що цього менше, домінує трохи інший контент, інше забарвлення. Можна пропустити, що це могло бути зроблено штучно через певні базові вкиди, які відбулися для початку, і воно далі понеслося, але все-таки різниця є, і воно достатньо суттєва.
Читайте також: Битва за майбутнє в НАТО: як Україна стала викликом для Альянсу
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що на Вільнюському саміті вони надішлють «потужний сигнал підтримки та солідарності з Україною» і чітко заявляють, що майбутнє України — в НАТО. Але питання формального запрошення України до Північноатлантичного альянсу не розглядатиметься. Сейм Польщі схвалив резолюцію про членство України в НАТО. Заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов вважає, що Україна на Вільнюському саміті, який відбудеться у липні, отримає алгоритм вступу до НАТО. Країни Альянсу «вийдуть на певний порядок нашого вступу, який буде зафіксовано».
Володимир Зеленський сказав, що не бачить сенсу брати участь у саміті НАТО у Вільнюсі, якщо за його підсумками Україна не отримає конкретних сигналів щодо приєднання до Альянсу.
Державний секретар США Ентоні Блінкен під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн-союзниць в Осло заявив, що міжнародні партнери, зокрема США, сконцентровані на тому, щоб ще більше посилити відносини між Україною та НАТО, а також продовжувати приводити Україну до стандартів Альянсу. Коментуючи потенційний вступ України до НАТО, у Міністерстві оборони США заявили, що Київ матиме власний шлях приєднання до Альянсу. Політолог Олег Саакян в етері ГР також заявляв, що найбільші шанси для вступу України в НАТО будуть по завершенню війни.
Експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв вважає, що перед Вільнюським самітом, що відбудеться у липні, будь-яка ідея мирного плану як такого має бути поставлена на паузу.
Старший аналітик фонду «Повернись живим», головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков в ефірі Громадського радіо заявив, що навіть країни-члени НАТО, як то Польща та країни Балтії, нарощують свої оборонні спроможності, бо розуміють, що Альянс не дає 100 % гарантії безпеки.
Директор Центру досліджень Росії, колишній дипломат, ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко в етері Громадського радіо стверджував, що на Вільнюському саміті Україна повинна отримати рішення про максимально швидке одержання нами озброєння і чіткі формулювання про те, що у перший день після звільнення України Захід має запросити нас до НАТО.
Натомість керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов вважає, що результати саміту НАТО у Вільнюсі можуть розчарувати українців. Розвідник переконаний, що Україну не запросять до Північноатлантичного альянсу.
Своєю чергою генсек НАТО Єнс Столтенберг у виданні Foreign Affairs зазначив, що країни-члени Північноатлантичного альянсу на саміті у Вільнюсі представлять чітке бачення майбутнього України з тим, щоб наблизити її до вступу в НАТО. Він також наголосив, що країни Альянсу на саміті у Вільнюсі «посилять політичні зв’язки, проводячи перше засідання нової Ради Україна-НАТО разом із президентом України Володимиром Зеленським».
Вже під час пресконференції напередодні саміту НАТО у Вільнюсі Столтенберг заявив, що НАТО готує пакет підтримки Україні, який включить три елементи. Серед них — видалення вимоги про ПДЧ (план дій щодо членства), що дозволить процесу щодо членства України перейти від двокрокового до однокрокового. Однак, за словами генсека, фінального рішення від союзників ще немає. Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що союзники НАТО досягли консенсусу щодо усунення ПДЧ зі шляху України до вступу в Альянс.
Водночас президент Литви Гітанас Науседа на пресконференції напередодні саміту наголосив, що Україна потребує конкретних сигналів у питанні вступу до НАТО, які дозволять їй стати членом Альянсу не тільки на папері, але й насправді.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS