Анастасія Багаліка
З 2016 року РФ збудувала в Криму 9 ракетних кораблів — Євгенія Горюнова
Інтерв'ю
За 9 років окупації РФ вдалося збудувати в окупованому Криму кілька ракетних кораблів, які зараз беруть і братимуть участь у війні проти України. Що з цим робити?
Ведучі1
Гості1
Російські кораблі/Фото ілюстративне
Гостя — кримська політологиня Євгенія Горюнова.
Євгенія Горюнова: Починаючи з 2016 року, РФ збудувала в Криму 9 різних кораблів. Усі вони — ракетні кораблі, там є малі ракетні кораблі, корвети. 9 кораблів — це дуже багато. Три з них вони будували на заводі «Море». І, фактично, вони вже майже добудували, але через загрозу санкцій були вимушені їх перенести до такого ключового концерну «ФЕЛА» (у Петербурзі — прим. ред.). А ось ті інші, п’ять з них, мені здається, вже добудовано, там ще один залишається.
Наші експерти дуже багато говорили про те, що дійсно це дуже серйозна небезпека, що Росія перетворює Чорномор’я у своє таке власне озеро через мілітаризацію і дуже потужну модернізацію Чорноморського флоту.
Але, на жаль, наші союзники, наші партнери на Заході не приділяли такої пильної уваги Чорному морю. І навіть сьогодні, якщо ми подивимося на рішення Вільнюського саміту, то там майже нічого немає про Чорне море. А сьогодні Чорне море — це серйозна небезпека. Небезпека не тільки вже для України, це небезпека для всього регіону (це і європейський регіон, і Близький Схід, і Кавказ тощо).
На жаль, наші партнери не зробили тих важливих кроків, які мали б зробити це ще у 2017-2018 році, коли ці процеси тільки розпочалися.
Санкції не зовсім працюють
Євгенія Горюнова: «Залив» та багато кримських підприємств — під санкціями, але ж це нічого не означає фактично для Криму, тому що весь Крим під санкціями. Що зробили росіяни? Вони перемикнули ці кримські підприємства в російські концерни. Що стосується, наприклад, петербурзького концерну ФЕЛА, то вони дійсно тоді злякалися санкцій, і ці три кораблі вони забрали.
А що стосується заводу «Залив», він перебуває у концерні «Зеленодольського», якогось великого підприємства у Татарстані. Я так розумію, що їх санкції не лякали, тому вони продовжували це будівництво.
Ті російські концерни, які мали вихід на світову збройну арену, для них дійсно санкції були дуже серйозними випробуваннями. Вони намагалися якось себе убезпечити від дій цих санкцій. А для деяких російських підприємств санкції не мали значення, тому вони продовжували будівництво.
Якщо ми говоримо про ці кораблі, то вони спускали їх на воду у 2021-2022 році. І у 2022 році санкції вже для них не мали значення, тому що там вже всі російські підприємства були під санкціями, вони фактично були позбавлені можливості виходити на ринок зброї.
Зараз вже санкції мають не дуже сильний ефект. Вони вже не звертають увагу на ці санкції, відповідно, продовжують активно будувати все, що можна. Їм потрібні деталі, якісь мікросхеми, які вони закуповують через треті країни.
Кримські підприємства ремонтують російську техніку
Євгенія Горюнова: З’явилася нова інформація про те, що Європейський Союз готує санкції для Киргизстану через те, що через Киргизстан йде дуже велика кількість от таких необхідних деталей для військової промисловості Росії. Я думаю, що це і Грузія, і Казахстан, і інші країни задіяні в цьому процесі, тому тут тепер потрібні санкції не тільки проти Росії (вона обкладена санкціями), але і санкції проти країн, які допомагають Росії обходити їх.
Ті кораблі, які вони будують в Криму, вони так і залишаються тут. Якщо зараз пролив для військових кораблів закрити, то, відповідно, те, що побудовано в Криму, Росія може використовувати тут і одразу.
Якби це, наприклад, було побудовано в Петербурзі чи якихось інших регіонах, то треба було його якось доставити сюди до Криму.
Кримські підприємства також використовуються і для ремонту російської техніки, тобто велика кількість кримських підприємств ремонтують ту техніку, яка вже там постраждала, була пошкоджена під час бойових дій. Тому тут дійсно Крим з 2014 року перетворюється на такий військовий плацдарм, не тільки з точки зору нападу на Україну, як ми це бачили, але і для того, щоб підтримувати це військове озброєння, військову техніку тощо. Тобто там ремонтні потужності теж дуже такі серйозні.
Крим — це така потужна військова база сьогодні (зовсім не курортний регіон, як кажуть там росіяни). Військова база, яку використовують для нападу на Україну, для того, щоб погрожувати навіть всьому світові.
Слухайте також: «Для успішного вигнання ворога з Криму потрібно перекрити приазовський коридор та знищити Кримський міст» — Рефат Чубаров
Чи може Україна зараз щось змінити?
Євгенія Горюнова: Мені здається, що змінити можна тільки військовим шляхом, якщо якийсь дрон чи ракета вдарить по цьому «Заливу», де будуються або ремонтуються російська техніка, кораблі тощо. Тобто, інших варіантів, щоб якось зупинити цей процес, я зараз не бачу. На жаль, ми не можемо це зупинити жодними юридичними засобами. Санкціями — так, частково, але вони знаходять можливість обходити ці санкції.
- Крим ще за радянських часів був дуже таким потужним регіоном з оборонно-промисловим комплексом. Відповідно за часів після розпаду Радянського Союзу Україна не бачила в Криму військових потенціалів. І це абсолютно правильно, тому що Крим — це туристичний регіон, чудовий, з кліматом, санаторіями.
І тому частина цих підприємств була переведена через конверсію на виробництво якихось інших невійськових приладів.
А коли прийшли росіяни, то вони повернули повністю до радянської військової машини. Вони зараз виробляють там багато інших речей, військових продуктів.
І у Феодосії, і в Керчі, і в Євпаторії є такі підприємства. У Севастополі, до речі, також оборонно-промисловий комплекс дуже потужно розвивається саме під час окупації. Тобто це найбільше вагоме джерело надходжень до севастопольського бюджету.
Читайте також: Які можливі наслідки зупинки зернової угоди для України, РФ та світу?
Про заяву Міністерства оборони щодо судноплавства у частині Чорного моря
(Міністерство оборони України попереджає, що з півночі 21 липня всі судна, які прямують в акваторію Чорного моря в напрямку морських портів Російської федерації та українських окупованих морських портів, можуть розглядатися Україною як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками. Крім того, судноплавство в районах північно-східної частини Чорного моря та Керч-Єнікальської протоки заборонено як небезпечне з 5 ранку 20 липня. Відповідна навігаційна інформація для мореплавців вже оприлюднена — прим. ред.).
Євгенія Горюнова: Я не дуже впевнена в тому, що у нас є такий потужний потенціал для того, щоб відповідати Росії. Тому що, на жаль, все ж таки ми не маємо цієї кількості зброї, необхідної саме для того, щоб зупинити Росію.
Так, ця заява дуже важлива з дипломатичної точки зору, як мені здається. Але, знову ж таки, тут є проблема в тому, що Росія поки, на жаль, може ще завдавати удари по будь-яких судах, які перебувають в Чорному морі.
Тобто на даний час для того, щоб захистити нашу акваторію, та й взагалі, щоб в Чорному морі більш-менш навести хоч який певний лад, щоб убезпечити Чорне море, потрібна дуже велика допомога союзників. І насамперед, мені здається, тут має втрутитися все ж таки Туреччина.
Туреччина — безпосередній гравець і дуже сильний гравець, який єдиний, фактично, в Чорному морі серед чорноморських країн може протистояти Росії. Тому що в них потужний флот. Він розташований далеко не весь у Чорному морі (тому що вони його не вважали таким стратегічним,він розташований у Середземному морі), але, в принципі, вони можуть протистояти Росії.
- Якби Туреччина висловила бажання захищати ці каравани з українським зерном, які транспортувалися через ці ж Босфор і Дарданелли, то для України це був би дійсно дуже потужний захист.
І от тут є питання, чи наважилася би Росія бити по турецьких кораблях.
Читайте також: Окупанти хизуються частковим відновленням руху автівок по Кримському мосту
Що сталося напередодні
Нагадаємо, у ніч на 17 липня 2023 року на незаконно збудованому росіянами Керченському (Кримському) мості сталася «надзвичайна подія», через яку рух транспорту, у тому числі залізничного, зупинений. Відомо, що 16 липня на світанку безпілотники атакували окупований Крим. Міст атакували за допомогою надводних дронів, повідомив Укрінформ із посиланням на свої джерела у СБУ. У спецслужбі додали, що дійти до мосту було складно, але зрештою це вдалося зробити. Там також нагадали слова голови СБУ Василя Малюка про те, що міст є цілком законною ціллю для України.
Російські пабліки повідомили, що на мосту «впав» проліт. Перед цим там було чутно вибухи. Російські ЗМІ повідомили про щонайменше двох загиблих та одного постраждалого. Перед мостом утворилися величезні черги, зупинено рух потягів. Начальниця координаційного пресцентру сил охорони та оборони Півдня Наталя Гуменюк припустила, що пошкодження мосту може бути російською провокацією перед продовженням зернової угоди, термін дії якої спливає 17 липня.
Учора вибухи у Криму продовжувалися весь день. Через пошкодження Кримського мосту з боку окупованого півострова утворився багатокілометровий автомобільний затор. Також багато машин стоять у черзі на пором. Загарбники пропонують їхати до Росії через окуповані території Півдня та Сходу України. Таким чином окупанти хочуть утворити «живий щит» для того, щоб ЗСУ притримали свій контрнаступ.
Нагадаємо, «зернова угода» була вперше укладена за посередництва ООН і Туреччини у липні 2022 року терміном на 120 днів. Вона дозволила транспортувати українські сільськогосподарські товари через Чорне море на світовий ринок.
17 червня речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що шансів у «зернової угоди» немає, адже Москва не бачить підстав для її продовження.
У серпні Туреччину має відвідати президент Росії Владімір Путін, планується зустріч віч-на-віч. Про це лідер Туреччини Реджеп Таїп Ердоган сказав під час спільної пресконференції із президентом Володимиром Зеленським.
Тепер Росія залежна від Туреччини більше, ніж Туреччина від Росії, заявив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос в ефірі Громадського радіо. Він припускає, що Туреччина може використати свої військові кораблі для конвоювання суден з зерном.
Нагадаємо, що Україна та аграрії працюють над тим, щоб «зерновий коридор» мав альтернативу, зокрема — триває розвиток українських річкових портів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
