Олена Новікова
Попри запевнення влади, росіяни відчувають санкційний тиск на своїх гаманцях — економіст
Про ситуацію в економіці Росії говорили з економістом Олегом Пендзиним.
Ведучі1
Гості1
США ввели санкції проти Михайла Фрідмана та Петра Авена. До списку також потрапив Російський союз промисловців та підприємців (РСПП), найбільше об’єднання бізнесу в країні.
Олег Пендзин: Станом на сьогодні під американськими та європейськими санкціями досить велика кількість російських банків. З «Альфа-груп» є певна специфіка. На початку активної фази бойових дій засновники «Альфа-груп» формально виїхали з РФ і ніби намагалися дистанціюватися від своєї банківської структури та групи в Росії. Бо в РФ ця група активно працювала та фінансувала російські збройні сили, проводила програми лояльності, зменшувала відсоткові ставки для тих, хто записався до російської армії. Тобто «Альфа-груп» повністю підпадає під категорії спонсора війни. Засновники «Альфа-груп» виїхали у Велику Британію, і там їм вдалося формально полегшити ситуацію з санкційними обмеженнями. Їм було дозволено використовувати суми порядку 1 мільйона фунтів стерлінгів для фінансування якісних умов життя. Британська феміда пішла їм назустріч і дала можливість таким чином існувати. При тому, що британські поліцейські неодноразово висловлювали своє незадоволення таким підходом, тому що формально це нівелює санкційний тиск, який діє на засновників «Альфа-груп». Зараз до отих санкційних обмежень долучилися США. Тепер все те, що стосується активів засновників «Альфа-груп» в американських доларах потрапило під санкційні обмеження.
Читайте також: Британія запровадила нові санкції проти людей і компаній, що підтримують Росію у війні
Засновником РСПП (Російський союз промисловців та підприємців, — ред.) є пан Вольський. Так історично склалося, що це є асоціація, яка висловлює інтереси великого промислового російського бізнесу. Вона активно підтримує війну в Україні та сприяє залученню підприємств машинобудування до воєнних замовлень. Це особливо стало відчутно після того, коли різко збільшилася загальна кількість державного замовлення в РФ. Зокрема на відновлення законсервованої техніки. Цей союз активно проводить політику щодо сприяння збройної агресії. Треба розуміти, що це асоціація. Через цю асоціацію теоретично проводилися певні дії, які пов’язані з тіньовими імпортерами. І як наслідок ми маємо ситуацію, коли цей союз потрапив під санкційні обмеження.
У них задіяно багато схем для обходу санкційних обмежень для тих підприємств, що входять в цю асоціацію. І вони безперечно отримують певний зиск від подібних речей. Тому, якби вони одразу повідомили своїх учасників з приводу тих санкційних обмежень, то це могло б вдарити по кишені російського союзу. Тому, я думаю, вони будуть триматися до останнього моменту, аби подовжити цю агонію.
Що сталося з російською валютою?
Олег Пендзин: Нюанс полягає в тому, що будь-який валютний ринок достатньо серйозно реагує на ситуацію, коли пропозиція зменшується. Коли ми згадаємо, що 80% російської нафти йде експортом в 2 країни: Індію і Китай, які розраховуються за російську нафту в рупіях і юанях, то треба розуміти, що загальний обсяг надходжень — це обсяг вільноконвертованої валюти. А рупії і юані не є такими. Тобто надходження вільноконвертованої валюти, доларів і євро, суттєво зменшилося. А ми розуміємо, що зовнішньо-торгівельний баланс демонструє зменшення надходження валюти в країну, при загальному обсязі попиту на неї, який росте. А росте він, тому що є критичний імпорт. І Китай не може своїм виробництвом перекрити всі потреби, особливо у високотехнологічних речах. В даній ситуації Китай теж знаходиться в достатньо важкому становищі з приводу долучення до високих технологій.
Читайте також: Китай надає РФ технології подвійного призначення — розвідка США
РФ взагалі сьогодні у досить важкому стані. Все, що туди надходило, надходило у вигляді «сірого» імпорту. Тобто через інші країни. Весь цей розрахунок йде у вільноконвертованій валюті. Наприклад, не можна розрахуватися за це юанями — тому що ніхто не візьме. І тому ми маємо таку ситуацію, коли долар росте, а рубль падає. Внаслідок цього може бути інфляція. Тому що росіяни отримують зарплату в рублях, а весь імпортний товар, який стоїть на полицях прив’язується до долара. Чим долар дорожчий, тим дорожче буде товар в рублях. Взагалі «сірий» імпорт має дуже цікаву особливість — він дорожчає під час перевезення до тої чи іншої країни. Скільки є посередників, стільки є накидок на ціну.
- Росіяни дуже сильно переплачують, і це дуже стимулює інфляцію.
Кошик валют
Олег Пендзин: Коли ми говоримо про кошик валют, то маємо розуміти, що різні валюти мають різні обмінні курси. І коли береться цей кошик, який формально отримує РФ в результаті експортних операцій, то через крос-курси можна перерахувати приблизний обсяг надходження валюти в РФ і теоретичний обмінний курс. Тобто — за скільки продається нафта з перекрученням на юань чи рупію, і по крос-курсу з розрахунку по долару. Теоретично, ці валюти з обмеженою конвертованістю можна перевести в долари. Але в чому є проблема? Проблема в тому, що тими валютами з обмеженою конвертованістю неможливо розрахуватися з країнами третього світу. Є ще один момент. Великі операції з цими національними валютами іноді вимагають підтвердження центру банків тих країн, які ту валюту імітують. Для того щоб придбати щось за юані чи рупії, вам треба буде окреме підтвердження. Всі ці розрахунки є дуже умовними. Тому що ці валюти з обмеженою конвертованістю не дають повної картини.
На скільки падіння рубля впливає на економіку РФ?
Олег Пендзин: Безперечно впливає. Економіка РФ дуже сильно глобалізована. Є такі види продукції, які Росія не виробляє і ніколи виробляти не буде. Вона запізнилася на все життя. РФ на своїй території будували підприємства, що збирали високотехнологічну техніку з західних деталей. Коли почалися серйозні санкційні обмеження, вони опинилися в ситуації, коли не можуть фізично нічого придбати. Тому що інфляція росте.
Читайте також: Наскільки поглиблять економічну кризу РФ нові санкції країн Заходу?
Громадське радіо про американські і європейські санкції
Нагадаємо, що 23 червня 2023 року Рада Європейського Союзу затвердила 11-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, спрямованих на посилення наявних санкцій ЄС проти РФ і запобігання їх обходу. Серед іншого до санкційного списку внесли 87 компаній, серед яких компанії третіх країн, що причетні до продажу безпілотників з Ірану.
Уже 20 липня Рада Євросоюзу продовжила санкції проти Росії за війну в Україні до 31 січня 2024 року.
22 червня 2023 року проєкт «Схеми» у своєму розслідувані повідомив, що компанії з Казахстану та Киргизстану допомагають Росії обходити санкції США та Євросоюзу. У розслідуванні зокрема йдеться, що РФ, використовуючи фірми у цих країнах, завозить західне електронне обладнання для своєї військової техніки.
19 липня американська газета The Washington Post, із посиланням на джерела, заявила, що США готують санкції проти Киргизстану через постачання заборонених технологій та зброї до Росії.
8 серпня 2023 року Велика Британія запровадила нові санкції проти 22 фізичних і юридичних осіб за межами росії, які підтримують війну РФ в Україні, а також проти трьох російських компаній, які імпортують електроніку для російської армії. Зокрема, у санкційному переліку є дві турецькі компанії — Turkik Union і Azu International — за їхню роль в експорті мікроелектроніки до Росії. Фірми Aeromotus Unmanned Aerial Vehicles Trading LLC, що базуються в Дубаї, опинилися під санкціями за роль у постачанні Росії дронів і компонентів для безпілотників.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
