Ветеран/Ілюстративне фото
Алла Бєлошенко: Законопроєкт № 9637 пропонує дуже багато змін. Візуально в деяких моментах він може здаватися досить хорошим. Але є багато технічних моментів, які потребують допрацювання. Тому він викликав такі емоції.
Що передбачає закон:
Дуже важливо, що подібні ініціативи відбуваються. Почало з’являтися те, що стосується ветеранської політики — за це треба сказати окремо «дякую». Але такі рішення не можна ухвалювати за один день. Рішення, які стосуються військових, не можна розглядати без врахування думки самих військових або широкого громадського обговорення.
Алла Бєлошенко: Якщо ми кажемо про термін «захисник» і «захисниця», треба розуміти, що так, важливо проявляти повагу до воїнів, але на законодавчому рівні ця термінологія може спричинити правову невизначеність і призвести до більшого соціального незадоволення. Унормування цього терміну на законодавчому рівні передбачить конкретну процедуру, щоб набути відповідного статусу. Тоді формально у нас буде така ситуація: люди, які ще не отримали статус захисника чи захисниці, не можуть такими називатися та вважатися. Хоча фактично вони ними є. Ми кажемо про саму дефініцію. Створення цього нового статусу може пришвидшити розподіл пільгової підтримки як в плюс, але це рішення буде тимчасовим ефектом і не буде сприяти ветеранській політиці. Рішення не обдумане. Воно буде перешкоджати зусиллям до вироблення послідовного підходу.
Читайте також: У пункті постійної дислокації український військовий також захисник — Вадим Свириденко про законопроєкт щодо категорій військових
Алла Бєлошенко: Згідно з законопроєктом, ці категорії залежатимуть від тривалості участі у бойових діях, залучень до виконання бойових завдань, інвалідності, отриманої внаслідок участі у боях, отриманих нагород. Таких категорій запланували 5.
Наприклад, перша категорія. Хто може її отримати?
Зазначу, терміну «протистояння збройній агресії» законодавчо у нас не існує. По суті, це може призвести до того, що норму ухвалять, термін буде, але так, як законодавчо це не визначено, то працювати це не буде.
Наступні пункти передбачають, що особи, які понад 120 діб брали безпосередню участь у бойових діях, або забезпечували здійснення заходів з безпеки та оборони, також можуть отримати І категорію. Або особи, які понад 12 місяців були залучені до виконання завдань АТО чи для захисту національної безпеки в Луганській та Донецькій областях. У нас є чіткі обмеження, що якщо понад 120 діб, то «ви можете отримати І категорію». Це не враховує тих сучасних реалій, які у нас існують. Це війна. Кривава та жорстока. Важкі поранення можуть бути в перший же день.
До п’ятої категорії входять «особи, які від 1 до 30 діб включно брали участь в бойових діях або забезпечували здійснення заходів нацбезпеки та оборони». Також особи, які до 3 місяців були залучені до виконання завдань АТО чи здійснення заходів нацбезпеки та оборони проти РФ у Донецькій і Луганській областях. І знову таки захист безпеки населення у зв’язку з військовою агресією РФ проти України. «Особи, які до 3 місяців були залучені». Виходить, що навіть один день дає можливість отримати п’яту категорію.
Ми зупинилися на цих категоріях, тому що наступна проблематика буде якраз через них. Такий розподіл свідчить про неповагу держави до принципу підпорядкованості в силах оборони. Тому що військовослужбовці не можуть обирати завдання чи час, протягом якого вони його виконуватимуть. Вони підпорядковуються командуванню та втілюють поставлення завдання. Тому що розподіл службового досвіду повинен відповідати специфіці військової служби.
Читайте також: Калмикова: У нас понад 15% людей будуть або ветеранами, або членами їхніх родин
Як раніше інформувало інформагенція Міноборони ArmyInform, 1 лютого 2023 року почав діяти новий Порядок виплат додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Сил оборони України та співробітникам системи МВС. З 1 лютого додаткову винагороду не виплачували тим військовим, які служили у частинах та підрозділах, що не входили до складу угруповань Сил оборони або резерву Головнокомандувача і перебували поза межами районів ведення бойових дій. Виплати додаткової винагороди 100 тисяч гривень військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях на лінії зіткнення, не змінювалася.
10 квітня Верховна Рада під час розгляду законопроєкту № 8312 підтримала правку про повернення щомісячних додаткових виплат у розмірі 30 тисяч гривень для військовослужбовців, поліціянтів та працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій, незалежно від покладених на них завдань чи районів проходження служби. Аналітик Центру спільних дій Олег Савичук говорив у етері Громадського радіо, що у цьому законопроєкті є суттєві прогалини, тому доплати військовослужбовцям так і не надходили. Крім того, законопроєкт не розв’язував те питання, яке він підіймав, і не мав жодних фінансових розрахунків.
19 квітня Генеральний штаб Збройних сил України оприлюднив пояснення щодо розміру винагород військовим та закликав суспільство припинити займатись популізмом.
28 червня Верховна Рада підтримала у другому читанні й в цілому законопроєкт про доплати військовим. Цей документ пройшов перше читання 30 травня цього року. Як заявив в етері ГР перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк, цим законопроєктом ВР практично повернула військовослужбовцям від 30 до 100 тисяч гривень в залежності від території несення служби.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS