Кульбіда: У ЗСУ є гостра потреба в гідрометеорологічних даних, і ми робимо максимум, щоб надати їх
Про те, якою буде погода у жовтні, та коли почнеться опалювальний сезон, говоримо з директором Українського гідрометцентру Миколою Кульбідою.
Гість — директор Українського гідрометцентру Микола Кульбіда.
Про приморозки 9 жовтня та теплу осінь
Микола Кульбіда: Приморозки були виключно на ґрунті, а також в повітрі в окремих районах Сумської й Харківської областей. У західних областях України у повітрі температура місцями досягала 1-2 градуси. А на ґрунті там було 5-8 градусів. Тож приморозки були, але не такі, що можуть призвести до пошкодження сільськогосподарських культур тощо. Це звичайне рядове осіннє явище, яке спостерігається кожного року.
Олег Климчук: Осінь, за вашими висновками, здається, досить тепла? Листя не опадає, навіть зелене переважно. Це теплий жовтень?
Микола Кульбіда: Почнемо з вересня.
- Зараз ми порівнюємо дані за весь період кліматичних спостережень у Києві, і, можливо, цей вересень буде найтеплішим з 1881 року.
Жовтень поки що йде з дещо підвищеним температурним режимом. Але це похолодання призведе до входження температури в норму. Після цього, через три дні, знову буде перевищення температурної норми. Такий змінний характер погоди буде спостерігатися до кінця місяця.
Особливо хотів би нагадати, що опалюваний період починається після переходу середньої добової температури у бік зниження нижче 8 градусів. Такого переходу до кінця жовтня ми не очікуємо навіть у північних областях, не кажучи вже про центральні та південні.
Читайте також: Цьогорічний вересень у Києві став найтеплішим з 1881 року
Про потреби ЗСУ в гідрометеорологічній інформації
Микола Кульбіда: У Збройних сил України є надзвичайно гостра потреба в гідрометеорологічній інформації. І Український гідрометцентр робить максимум для того, щоб забезпечити ЗСУ цією інформацією. А як вони її використовують — це вже не наше питання.
Олег Климчук: А Україна має свої метеорологічні супутники?
Микола Кульбіда: Україна не має своїх метеорологічних супутників, але ми є членом Всесвітньої метеорологічній організації. Також Україна приєдналася до Європейської організації з експлуатації метеорологічних супутників. Таким чином ми маємо можливість користуватися тими супутниковими ресурсами, які є в ЄС, США. Тому якогось дефіциту в космічній інформації для прогнозування всяких стихійних лих сьогодні немає.
До того ж весь обмін даними здійснюється на безплатній основі.
Читайте також: У Києві зафіксували максимальну швидкість вітру з 1966 року
Про перший сніг і небезпечні Карпати
Микола Кульбіда: Перший сніг у північних регіонах України можна очікувати вже наступного тижня. Це перші сніжинки. Але це далеко не зима. Також зауважу, що повернення до літнього режиму не буде, а осінній режим буде зберігатися. Переходу до зими також не буде до кінця жовтня й далі.
Олег Климчук: А ми маємо станції спостереження за погодою (температурою, вітрами) в Карпатах?
Микола Кульбіда: Звичайно, маємо — навіть на високогір’ї. Маємо також в передгірських районах, і на рівнинній території — все, що прилягає до Карпат.
- Загалом Карпати й взимку, і влітку створюють додаткові ризики перебування людей. Там треба дотримуватись певних норм поведінки. Якщо цього не робити, то це означає наражати себе на небезпеку.
На Говерлі сьогодні заблукало двоє туристів. Одного знайшли, його вдалося врятувати, інший – загинув.
Другого туриста, вже без ознак життя, побачили неподалік Говерлівського водоспаду. Рятувальники проводили реанімаційні заходи, проте безуспішо.
Джерело – ДСНС pic.twitter.com/ETDXyXKFKV
— ҐРУНТ (@grntmedia) October 8, 2023
Загадайте, коли президент Ющенко, піднімаючись на Говерлу (у 2005 році — ред.), попав в страшенну грозу, там навіть люди загинули. Сходжень не можна робити без прогнозу й попередження. Звичайно, більшою мірою небезпека стосується холодного періоду.
Карпати хоч і не дуже високі, але це також дуже небезпечний район. І поводити себе треба відповідно. До речі, ДСНС створили спеціальні служби для інформування, якщо ви попадаєте в якусь ситуацію. Вони діють ефективно — вже було багато випадків ефективного прийняття інформації й порятунку людей.
Читайте також: У Раді зареєстрували законопроєкт, який призведе до знищення карпатських лісів — еколог
Міф про сніг з Москви
Олег Климчук: Існує міф (принаймні я чув серед киян), що якщо якогось дня випаде сніг у Москві, то за кілька днів цей сніг дійде й до нас. Чи це правда?
Микола Кульбіда: По-перше, те, що приходить з Москви, ніколи не приносить добра. По-друге, повітряні потоки в Україні переважають не з Москви, а з північного заходу, південного заходу, півдня. Тобто це потоки з навколишніх країн, але не з півночі й північного сходу. У західній частині України, наприклад, погоду визначає Атлантичний океан.
Росіяни ж хай будуть певні в тому, що ми переживемо будь-які їхні кліматичні терористичні акції. Все тому, що Україна розташована у вдалому кліматичному поясі. Ми здатні витримувати й засухи, і дуже сильні морози, снігопади, і все, що завгодно. Ми до цього звикли, і Україна до цього завжди готова.
Раніше повідомлялося, що Київщина на 85% готова до опалювального сезону.
3 жовтня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що Київрада звертатиметься до уряду щодо погашення заборгованості держави перед столицею, інакше опалювальний сезон може опинитися під загрозою зриву.
Втім 9 жовтня у Києві почали підключати до тепла об’єкти соціальної інфраструктури – лікарні, школи, садки. Підключення відбувається за заявками їхніх керівників. Коли протягом трьох діб середньодобова температура опускатиметься нижче +8 градусів із подальшим прогнозом на похолодання, розпочнеться підключення комунальних будівель.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS