facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Це мій маніфест. Так я можу сказати, що відчувають сотні тисяч українців» — режисер про фільм «Шлюбна (не)рівність в Україні»

Інтерв'ю

Про стрічку на підтримку ЛГБТ-людей та різницю між цивільними партнерствами та шлюбною рівністю говоримо з режисером та кліпмейкером Юрієм Двіжоном та комунікаційним менеджером Харківського жіночого обʼєднання «Сфера» Яковом Лавринцем.

«Це мій маніфест. Так я можу сказати, що відчувають сотні тисяч українців» — режисер про фільм «Шлюбна (не)рівність в Україні»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

11 жовтня, у Національний день камінг-ауту, відбулася премʼєра стрічки «Шлюбна (не)рівність в Україні». Фільм зняли на підтримку шлюбної рівності для ЛГБТ-людей.

Стрічка складається з двох частин. В одній відображено викривлений світ, у якому гетеросексуальним парам заборонено укладати шлюби. Вона не лише про емоційний біль, а про реальні катастрофічні наслідки та загрози, до яких призводить така заборона. У другій частині фільму реальні ЛГБТК пари та їхні союзники розповідають свої історії про кохання та втрати, про почуття та страхи, які зрозумілі кожному.

Проєкт на підтримку шлюбної рівності реалізували режисер Юрій Двіжон, громадська організація «Сфера» та «ХарківПрайд» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Національного Демократичного Інституту та квір-соцмережі Hornet.

Про фільм та шлюбну рівність говоримо з режисером стрічки Юрієм Двіжоном та комунікаційним менеджером Харківського жіночого обʼєднання «Сфера» Яковом Лавринцем.

Про фільм «Шлюбна (не)рівність в Україні»

Юрій Двіжон: Тема, на яку я зняв фільм, напевно, мене стосується насамперед особисто. Адже я не можу оформити стосунки зі своїм партнером. І мені це болить, це мій маніфест. Таким чином я бачу можливість сказати суспільству, що відчуваю я і сотні тисяч українців. І мені здається, що у формі перевернутого світу, це найпростіше дати зрозуміти.

Я бачу по відгуках, що до людей дійсно потроху доходить, вони розуміють цю несправедливість. І місія цього проєкту, я думаю, була вдалою.

Також я радий, що ми говоримо саме про шлюбну рівність, а не про цивільне партнерство. Тому що останнє — це півміра, на мою думку. На цьому етапі українці, які живуть в Україні, заслуговують повних прав і повного рівноправ’я. 

  • Ця стрічка — це крок вперед. Я сподіваюсь, що ми дійдемо до цивільних партнерств швидко, але наступним кроком буде шлюбна рівність. І цей фільм буде актуальний ще, надіюсь, недовгий час.
Кадр із фільму «Шлюбна (не)рівність в Україні»

Читайте також: Багато ЛГБТ-військових вже не дожили до прийняття цивільних партнерств і з такими темпами багато хто ще не доживе — бойовий медик


Про різницю між цивільними партнерствами та шлюбною рівністю

Яків Лавринець: Різниця між цивільними партнерствами та шлюбною рівністю доволі велика, вона відчувається. Наразі в Україні триває воєнний стан, і через це ми не можемо змінити Конституцію. А саме це необхідно для шлюбної рівності, адже в Конституції написано, що шлюб — це союз між чоловіком та жінкою.

Але в умовах війни й постійної небезпеки, коли ЛГБТ-люди гинуть на фронті, коли вони гинуть у прифронтових містах і потерпають від російської агресії, їм потрібен хоча б якийсь мінімальний юридичний захист. Саме тому і почали розробляти цивільні партнерства, які є, наприклад, в країнах Європи. Проте це не є остаточною, повною рівністю. Наприклад, в українському законопроєкті щодо цивільних партнерств (законопроєкт №9103 — ред.) ніяк не комунікують тему стосовно дітей, наприклад.

Єлизавета Цареградська: Мається на увазі, що оформлення спільної опіки над дитиною в цивільному партнерстві неможливе?

Яків Лавринець: Так. І виходить, що партнерство — це нова інституція, яку намагаються створити. Насправді вона не лише для гомосексуальних людей, адже нею також можуть користуватись і гетеросексуальні люди — будь-хто, хто потребує такого юридичного визнання.

Об’єднання «Сфера», ще з 2019 року, з першого «ХарківПрайд», виступає за шлюбну рівність. Ми вважаємо, що це надає повний перелік прав і не створює інакшості. 

  • Тобто не треба вигадувати нову інституцію, аби дати людям ті самі права, які мають гетеросексуальні люди.

Проте ми знаходимось у стані війни й не можемо змінювати Конституцію. Тому цивільні партнерства є проміжним кроком. Це вимушений компроміс, аби хоч якось юридично захистити ЛГБТ-людей, які зараз живуть в Україні, наближають перемогу, воюють, волонтерять.


Читайте також: Реєстроване партнерство — не те саме, що шлюб — Дмитро Гурін


Нагадаємо, 13 березня 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9103 «Про інститут реєстрованих партнерств». Його метою є створення в Україні інститут реєстрованих партнерств, який буде доступний як для одностатевих, так і для різностатевих пар.

28 березня український військовослужбовець Петро Жируха зареєстрував петицію про підтримку законопроєкту №9103, яку підписало понад 25 000 людей. На петицію відповів президент Володимир Зеленський. Він написав, що звернувся до Кабінету міністрів з пропозицією опрацювати питання щодо запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства. Також він розповів, що Міністерство юстиції працює над комплексним законодавчим запровадженням інституту цивільного партнерства.

У Міністерстві оборони України не підтримали законопроєкт про реєстровані цивільні партнерства. За словами тодішнього очільника міністерства Олексія Резнікова, в Міноборони немає даних щодо «тисяч українських військовослужбовців, які не можуть офіційно оформити стосунки зі своїми партнерами». Також у міністерстві оприлюднили пропозиції щодо законопроєкту і зауважили, що цей законопроєкт нібито прирівнює реєстроване цивільне партнерство до шлюбу і суперечить статті 51 Конституції про те, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка й жінки.

1 червня Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) визнав, що Україна порушує права одностатевих партнерів, не надаючи таким парам можливість легалізувати свої стосунки.


Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.


 

Фото—Сергій Данилов: Знаю випадок, коли окупанти примусили людину з’їсти український паспорт | Громадське радіоФото—Сергій Данилов: Знаю випадок, коли окупанти примусили людину з’їсти український паспорт | Громадське радіо

 

 

 


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

«Були побоювання, що гра не побачить світ»: S.T.A.L.K.E.R. 2 виходить у реліз

«Були побоювання, що гра не побачить світ»: S.T.A.L.K.E.R. 2 виходить у реліз