Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»

Гість — Ігор Роман, автор музики й лібрето нового мюзиклу «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака» про боротьбу українців і піратів із московитами.

Про мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»

Ігор Роман: Сюжет мюзиклу «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака» пригодницький. 

Ми вважаємо, що наш твір теж є складовою боротьби українського народу за визволення. Тому що, на жаль, окупанти сторіччями спотворювали історію і демонстрували нас у такому вигляді, нібито українці — це селюки, окрайок. Насправді ж Україна в пізнє Середньовіччя мала дуже багато зв’язків із Європою. 

Наприклад, колись Юрій Мольфар запросив мене на Полісся на свій фестиваль. Там був присутній директор документального кіноархіву України. Він розповідав, що коли був у Британській бібліотеці, то переглядав там архівні списки команди капітана Дрейка, відомого пірата, якому за боротьбу з іспанцями надали титул сера. У тих списках директор побачив такі записи: «Іван з Полтави», «Михайло з Білої Церкви» тощо. Тобто зв’язки були дуже тісні.

Також можна згадати осаду і підкорення Дюнкерка, що, як ми знаємо, здійснювали три мушкетери. Але, виявляється, це зробив наш Сірко. 

Своїм твором ми демонструємо, що були дуже тісні зв’язки України і Європи, й тому у нас і мушкетери, і пірати, і козаки.

• Цей мюзикл — фентезі. Немає прив’язки до конкретної історичної дати, ми не обмежували свою фантазію. Фактажу дуже багато, він лягає на всі часи.

Читайте також: Козаки, пірати, рок-музика і неймовірний задум Ігоря Романа

Про публікування й сценічне втілення мюзиклу

Ігор Роман: Мюзикл ми хочемо виставити й поставити всюди. Я думаю, він буде вартий і України, і закордону. Запис можна пристойно зробити в Україні, уже й демо більш-менш звучить. Сподіваємось, що зробимо колись вініловий гігант.

Щодо сценічного втілення, то ми збиралися зробити презентацію на день народження Василя Сліпака в оперній залі його імені Національної музичної академії.

Ким був справжній Василь Сліпак

Ігор Роман: Василь Сліпак був львівським хлопчиком, якого привели до капели «Дударик», коли йому було 9 років. Незабаром він став солістом. Навіть у дитячому віці виступав у найпрестижніших залах Європи й Америки: перед Папою Римським, в Карнеґі-холі.

Потім, коли він підріс, у нього відкрився неймовірний голос — контратенор. Тобто він міг співати й дуже високим голосом (навіть виконувати жіночі партії), і могутнім баритоном. Василь вигравав найпрестижніші європейські конкурси, його визнавали найкращим виконавцем арії Мефістофеля. Коли він уже воював у «Правому секторі», то отримав бойове псевдо «Міф» — скорочено від «Мефістофель». 

• Василь був солістом Паризької опери, мав класні гонорари й всесвітню славу. Але за покликом серця пішов і поклав життя за волю України.

Читайте також: Василь Сліпак — квінтесенція добровольця: мав усе і пішов на фронт

Василь Сліпак — український оперний співак, соліст Паризької національної опери. Уперше поїхав на війну у травні 2015 року. Воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу. Повернувся пораненим. Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року, у Водяне, на лінію зіткнення, у жовтні повернувся до Парижа. У червні 2016 року знову поїхав на Донбас. Планував залишитися там на пів року. Але 29 червня 2016 року загинув у бою від кулі ворожого снайпера.

У 2017 році тодішній президент Петро Порошенко посмертно надав Василю Сліпаку звання «Герой України».

2020 року, до четвертої річниці загибелі відомого оперного співака та захисника України Василя Сліпака, у Львові відкрили стінопис на його честь.

У 2021 році в Києві з’явився сквер імені Василя Сліпака, що розташований на розі Андріївського узвозу та вул. Боричів Тік у Подільському районі.

У 2019 році командування 30-ї бригади ім. князя Костянтина Острозького спільно з волонтерами встановили меморіал Василю Сліпаку неподалік Луганського Донецької області. Окупанти зруйнували пам’ятник у березні 2022 року, але за декілька днів воїни 30-ї бригади його відновили. Втім, російські окупанти вдруге знищили пам’ятку в липні 2022 року. 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі