Ту 95МС. Фото: Facebook-сторінка Андрія Ковальова
Вікторія Єрмолаєва: Як майже 25 років тому проводили перемовини й чия це відповідальність, зрештою, з чого ця історія починалася?
Андрій Ковальов: Днями Київ пережив таку повітряну атаку, яку, очевидно, ніхто у світі ніколи не відбивав. У місті ППО збила 10 аеробалістичних ракет. Наразі це сумний, але рекорд у світовій історії для збройних сил. У момент цієї повітряної атаки я написав пост у соцмережі, де нагадав нам усім, що ж ми переживаємо окрім, зрозуміло, російської агресії. Ми з вами фактично переживаємо плоди безвідповідальних, а, можливо, цілком спланованих рішень і кроків проросійських політиків. Зокрема президентів і прем’єрів, які були в історії незалежної України.
РФ після розвалу союзу, була певний момент у політичній кризі. Але потім «чекісти», які отримали владу в Росії, зрозуміли, що Україну не можна випускати з орбіти впливу РФ. Тож запустили ряд політичних стратегій:
Росія на всіх переговорах з українськими президентами та прем’єр-міністрами ставила рубом питання про роззброєння України:
Наприкінці 90-х років вивезли у Росію 575 крилатих ракет Х-55. І сьогодні щоденно Росія обстрілює Україну ракетами. Зокрема й тими, які за згодою Леоніда Кучми та Леоніда Пустовойтенка вивели на територію РФ. Також Україну фактично позбавили усіх стратегічних бомбардувальників: 8 Ту-160 і 3 Ту-95МС. Це стратегічні бомбардувальники-ракетоносії й зараз щоденно злітають з аеродромів Росії. Щодня ми чуємо, що у РФ підійнявся в повітря стратегічний бомбардувальник Су, чи Ту-95МС, чи скажімо Ту-22, чи Ту-160.
Читайте також: Рада Україна-НАТО проведе надзвичайне засідання через масовані атаки РФ
Не потрібно забувати кінець 90-х, початок 2000-х років, коли українську армію фактично роззброювали. Свого часу через компанії-прокладки розпродували українське майно, розконсервували українські бронеавтомобілі, яких зараз так не вистачає для ЗСУ. Тогочасні політики розповідали українцям про «надлишкове майно», що «Україна ні з ким не збирається воювати, і від цього майна потрібно відмовлятися». Це була реалізація російського сценарію.
Андрій Ковальов: Можемо констатувати, що Україна – це єдина країна у світі, яка фактично протягом 30 років планомірно озброювала сама свого історичного ворога. Сьогодні РФ воює проти України тим озброєнням, яке Україна передавала їй. Росіяни обіцяли виплатити грошову компенсацію за передане озброєння, зокрема, за стратегічні бомбардувальники та за ракети. Тоді російський уряд публічно називав суму у 650 мільйонів доларів. Пізніше, після кількох років переговорів, ця сума схудла до 450 мільйонів доларів. І врешті-решт у Верховній Раді була створена тимчасова слідча комісія для розслідування фактів роззброєння України та передачі стратегічного озброєння росіянам. Врешті виявили, що РФ оцінила це майно у 275 мільйонів доларів, які Україна не отримала. Ці гроші просто були списані Україні за газ, який постачав їй Газпром. «Газова голка», на якій РФ роками тримала Україну допомагала шантажувати Кучму. Зокрема, підтримка з боку державної влади Московського патріархату за часів Кучми — це теж була певна поступка у переговорах з Росією з питань газу.
Тому, коли деякі українці говорять, що вони не уявляли, що може бути війна, вони просто занадто погано знають історію України, у них занадто коротка політична пам’ять. Російська агресія готувалася щонайменше останні 30 років.
Читайте також: Від третього у світі потенціалу до Будапештського меморандуму: історія ядерного роззброєння України
Вікторія Єрмолаєва: Було розслідування і, начебто, шукали винних. А були якісь результати цього розслідування? Чи, можливо, хтось міг відповісти за усі ці дії, які відбувалися наприкінці 90-х?
Андрій Ковальов: Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України – це не судовий орган. За наслідками тих розслідувань, які проводила тимчасова слідча комісія, мали бути порушені кримінальні справи, мали бути судові процеси, мали бути названі та покарані винуватці. Але ми розуміємо, що це питання було політичним. Тож ніхто і не поніс відповідальності за це роззброєння.
Але повномасштабна російська агресія має стати для українців трагічним уроком. На моє переконання, українська перемога – це повний розпад РФ. Бо поки вона буде існувати в її сучасному вигляді, з її сучасним політичним режимом, ми приречені на продовження війни.
Нагадаємо, російські окупанти вночі й уранці 2 січня 2024 року атакували Київ, Київську область та Харків.
Уранці 2 січня, об 11:00, Повітряні сили відзвітували про роботу Сил ППО. Зокрема, українські захисники знищили 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», 59 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55 і три крилаті ракети «Калібр». Станом на 12:00 2 січня 2024 року відомо було про понад 90 постраждалих та чотирьох загиблих.
Російська ракетна атака по Україні 2 січня 2024 року була наймасштабнішою із застосуванням «Кинджалів», повідомив речник Повітряних сил ЗСУ, полковник Юрій Ігнат. Ігнат уточнив, що наймасованіший за весь час війни обстріл з повітря був 29 грудня 2023 року, коли окупанти випустили 158 цілей, з яких 5 — «Кинджали». Однак найбільше ракет «Кинджал» російська окупаційна армія застосувала 2 січня.
Напередодні, у новорічну ніч 2024 року, як повідомили Повітряні сили ЗСУ, ворог застосував рекордну кількість ударних БпЛА типу Shahed. Усього були зафіксовані пуски 90 ворожих безпілотників Shahed-136/131. Захисникам неба вдалось знищити рекордну кількість ворожих ударних БпЛА – 87 із 90 Shahed-136/131. Атака здійснювалась хвилями із чотирьох напрямків: мис Чауда, Балаклава (тимчасово окупований Крим), Курськ, Приморсько-Ахтарськ (РФ). Також росіяни завдали удару чотирма зенітними керованими ракетами С-300 по Харківській області, трьома протирадіолокаційними ракетами Х-31П та однією Х-59 – з тимчасово захоплених територій Херсонської й Запорізької областей. Фактично в усіх регіонах працювала протиповітряна оборона. Повітряний напад відбивали мобільні вогневі групи Сил оборони, винищувальна авіація та зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил.
Уночі й уранці 29 грудня російські окупанти завдали масованого удару по Україну. Під ударами опинилися найбільші міста країни: Київ, Дніпро, Одеса, Львів, Харків, Запоріжжя. Усюди є жертви, постраждалі та руйнування.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі