Фото: REUTERS
Гість — військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Олександр Коваленко: Storm Shadow — це дозвукова крилата ракета авіаційного базування, яка в різних експортних модифікаціях має можливість уражати цілі на відстані 250-300 кілометрів. Вона вже досить успішно використовується.
Ця ракета фактично є аналогом французької ракети SCALP-EG. Франція та Британія разом розробляли ці ракети для своїх повітряних сил, а потім почали інтегрувати їх в інші роди військ. Переважно це ракети, які мають сумісні запчастини, обладнання, характеристики.
Якщо ми зараз кажемо про те, що отримуємо від Франції саме такі крилаті ракети, то це означає, що ми отримуємо саме Storm Shadow.
Storm Shadow ми вже понад місяць успішно використовуємо по об’єктах російських окупантів у глибокому тилу. Якщо ми кажемо про логістику, то найбільш успішне ураження було по Чонгарському мосту. Саме цей об’єкт був уражений Storm Shadow.
Дуже важливо, що до нас будуть постачатись ці ракети з Франції, тому що Великобританія має обмежений ресурс цих засобів ураження, на жаль.
З іншого боку, ми маємо інші країни в ЄС, які також закуповували ці ракети. Наприклад, Італія чи Греція — вони мають на озброєнні ці ракети. Тож якщо буде відповідно налагоджена комунікація між Україною та Грецією (враховуючи вже налагоджену комунікацію з Італією), то ми можемо найближчі 2-3 місяці забезпечити собі комплектацію Су-24 саме такого типу ракетами.
Читайте також: У 2022 році витрати на оборону в Україні зросли на 640% — зведення SIPRI про світові військові бюджети
Олександр Коваленко: Від саміту нам треба було отримати стабільну, середньострокову, а також довгострокову військово-технічну підтримку нашої армії. Ми її отримали? Так.
Ми зараз маємо можливість, і уже підписуємо договори, документи, меморандуми з країнами у двосторонньому форматі щодо військово-технічного співробітництва. Це дозволяє нам в найближчій перспективі не тільки підтримувати наш військово-промисловий комплекс (ВПК), а й отримувати від наших партнерів відповідні технології для розвитку майбутніх проєктів нашого ВПК вже після закінчення війни.
Зараз ми можемо говорити про те, що кожен документ, який підписується, має середньострокову та довгострокову перспективу. Тобто не на два-три місяці, а на два-три роки. Ми маємо вже відповідні документи, які були підписані на 2025 рік, 2027 рік, і це розвиток нашого військово-промислового комплексу, наших Сил оборони України. Це постачання необхідних нам засобів ураження, і не тільки їх, бо це все співробітництво.
Окрім всього іншого, це технологічний компонент. Коли мене декілька років тому запитували, чого не вистачає в Україні для того, щоб ми мали свій військово-промисловий комплекс достатньо високого рівня, який може конкурувати із західним, наприклад, на арені експорту озброєння, то я мав просту відповідь. Це два моменти. Це фінансування та технології. Зараз ми починаємо отримувати технології, фінансування. Так чи інакше, але воно є, навіть не дивлячись на досить складні умови повномасштабної війни.
Олександр Коваленко: У 2021 році ми інтегрували Збройні сили України (й не тільки) майже на 24% від стандартів НАТО, відповідно до тих вимог, які ми мали.
І тут у мене на сьогодні виникає дуже цікаве питання. А чи інтегрувала 24% стандартів НАТО у свої збройні сили Румунія, коли стала членом НАТО? Або Болгарія, або Північна Македонія, або Чорногорія, або Польща, або Словаччина? Чи це так? Ні.
Це, на мій погляд, все ж таки маніпулятивний пункт, тому що жодна країна Східної Європи зараз не може сказати про те, що коли вона стала членом НАТО, вона мала більше відсотків інтеграції у своїй армії, аніж Україна станом на 2021 рік.
Окрім цього, дуже важливий момент. Чи має хоч одна країна-член Північноатлантичного альянсу на сьогодні такий досвід ведення бойових дій, який має українська армія? Взагалі ні. Навіть армія США на сьогодні не має такого досвіду, тому що армія США за всю свою історію жодного разу не воювала з ворогом, який кількісно набагато більший, технологічно, технічно, інформаційно, політично, фінансово, ресурсно тощо набагато потужніший, але при цьому ще й перемагала.
І це є вердикт. Ми повинні це розуміти. Якщо НАТО це не потрібно, то не треба. Але якщо не буде підтримки України, то НАТО без нас буде під загрозою такої орди, як Російська Федерація.
Читайте також: Нам ніхто не буде робити знижок — Клімкін про НАТО і ЄС
Олександр Коваленко: Мені здається, було б дуже добре хоча б раз запросити Бена Воллеса до України й звозити його не до Києва, де все «лайтово», навіть коли тут літають «шахеди» насправді, а кудись в шпиталь на передовій, щоб він побачив наших військовослужбовців, які залишились без кінцівок, очей, які захищають Україну ціною свого життя, своєї долі, свого майбутнього. За те, щоб жили не тільки ми, а і європейці, країни НАТО.
Мені дуже цікаво, що людина, яка залишилась без очей, рук, можливості чути, повинна сказати пану Бену Воллесу, який в грудні 2022 року дійсно анонсував дуже важливу підтримку для України, що ми отримаємо Storm Shadow. Дякуємо Бену Воллесу за це. Але що скаже йому ця людина? Також подякує. Цього замало? Що цій людині ще потрібно зробити? Приготувати йому кекс?
Вікторія Єрмолаєва: Воллес так реагував саме на слова Зеленського.
Олександр Коваленко: Зеленський, наш президент, зараз захищає інтереси України. Він намагається отримати максимум підтримки від країн, які мають цю можливість. Якщо Україна не буде захищати свої інтереси зараз, то інтереси західних країн зруйнуються.
НАТО нам потрібен як ресурсний елемент, який може нам допомагати, тому що в нас немає можливості протиставити свій ресурс ресурсу російських окупантів, які мають цей його ще з часів Радянського Союзу, він набагато більший.
Якщо країни НАТО не будуть нам допомагати, то завтра жінок в Лондоні будуть гвалтувати буряти та якути. Морська піхота, яка ніколи не бачила моря, але побачила Ла-Манш. Це правда.
Тому мені дуже цікаво, що має на увазі Бен Воллес, коли він каже про цю подяку? Яка ще повинна бути подяка, окрім того, що ми дійсно дякуємо їм. Великобританія наш союзник, і ми постійно за це їм вдячні. Щось більше потрібно? Добре, хай людина, яка залишилась без рук та ніг, зготує Бену Воллесу кекс на ранок.
Нагадаємо, що генеральний секретар Єнс Столтенберг у перший день саміту НАТО, 11 липня, сказав, що глави держав та урядів країн-членів НАТО погодилися скасувати вимогу про ПДЧ (План дій щодо членства) для України та заявили, що нададуть запрошення Україні приєднатися до Альянсу після «виконання умов».
Також за підсумками саміту країни G7 погодили спільну декларацію підтримки України. Ключовою тезою декларації підтримки України є підтвердження того факту, що безпека України є складовою безпеки Євроатлантичного регіону. Головні гарантії безпеки: допомога Україні у захисті та упередження нової агресії; постачання зброї, підтримка ОПК, навчання, співпраця в галузі розвідки та кібербезпеки; допомога у підвищенню стабільності економіки й енергетики, надання технічної та фінансової допомоги тощо.
Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія та Швеція підтримали декларацію щодо гарантій безпеки для України, яку погодили лідери «Великої сімки».
До того ж під час другого дня саміту НАТО Україна уклала двосторонні угоди у галузі безпеки та оборони.
Під час пресконференції на саміті НАТО у Вільнюсі президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна розуміє неможливість стати членом НАТО, поки триває війна.
Раднику Білого дому з питань нацбезпеки Джейку Саллівану на брифінгу у Вільнюсі фактично довелося виправдовуватися за формулювання у підсумковому комюніке саміту НАТО щодо України. Про це в етері Громадського радіо повідомила директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики «Українська призма», редакторка журналу UA: Ukraine Analytica Ганна Шелест.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS