facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Частина людей не зможуть влитися у соціум — адвокатка про виклики реінтеграції окупованих територій

Інтерв'ю

Чому владі необхідно приділити увагу процедурі реєстрації народження та смертей на окупованих територіях та іншим процедурам?

Частина людей не зможуть влитися у соціум — адвокатка про виклики реінтеграції окупованих територій
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Гостя — адвокатка ГО «КримSOS» Анна Рассамахіна.

Обговорюємо проблему, яку Анна Рассамахіна окреслила у статті на УП про необхідність спростити процедуру реєстрації народження та смертей на окупованих територіях.

Про реінтеграцію не говорять

Анна Рассамахіна: Ми бачимо тривожну тенденцію з боку парламенту і виконавчої влади, яка полягає в тому, що повістки часів після деокупації, реінтеграції взагалі немає в інформаційному полі.

Представники влади відмахуються від неї здебільшого. Це здається неважливим, не на часі, це здається другорядним і тим, що можна буде, коли прийде час, щось придумати.

Андрій Куликов: А коли, на думку тих, хто ось такої точки зору дотримується, час прийде?

Анна Рассамахіна: Ну, коли будуть вже висіти українські прапори, у Луганську, Донецьку, Сімферополі, Севастополі та всіх інших деокупованих наших містах. «Ось тоді ми подумаємо, що робити людям на окупованих територіях». Причому в контексті цієї проблеми насправді не має значення, скільки там колаборантів, а скільки там наших.

  • І, до речі, спроба вести дискусію в цьому напрямку, наші чи не наші, не має сенсу. Тому що нам доведеться жити з цими людьми в одній країні, не зважаючи на те, що вони думають.

Колаборантів, які скоїли кримінально каране діяння, притягнуть до кримінальної відповідальності, а з усіма іншими нам доведеться жити. І, щоб жити мирно, спокійно, потрібно, щоб ці люди могли реінтегруватись у соціум.

А для цього потрібні дуже складні, ретельно виважені процедури, які здаються рутинними, другорядними, але які є надзвичайно важливими.

Анна Рассамахіна наголошує, що бюрократична машина розгойдується довго, і про право і документи на окупованих територіях треба думати вже зараз

Читайте також: Зеленський підписав закон щодо впорядкування адміністративно-територіального устрою Криму


Про складність процедур

Анна Рассамахіна: Наприклад, та ж сама реєстрація актів цивільного стану, реєстрація народжень, смертей, шлюбів, розлучень, визнання правочинів з нерухомістю, це теж важливо.

  • Уявіть, скільки нерухомості перейшло до інших власників у Донецьку, Луганську, у Криму.

Андрій Куликов: Та от сьогодні тільки було повідомлення, що ще вісім земельних ділянок в Криму передали російським військовим.

Анна Рассамахіна: Так, ці правочини в будь-якому разі не будуть визнаватися, взагалі це є злочином з точки зору міжнародного гуманітарного права. Але якщо ми кажемо про, як би мовити, побутові правочини, коли люди продають квартири. Наприклад, один передав гроші, інший отримав квартиру, вони задоволені один одним і не мають проблеми з визнанням цього правочину. Що робити з ними? Це теж сотні тисяч правочинів, юридичних фактів. І це не так просто насправді, це недостатньо прописати в законі: «Визнаємо правочини».

Це потрібна ретельно виписана процедура, Мін’юст має розробити підзаконний нормативний акт, прописати порядок, внести відповідні зміни в програмне забезпечення реєстру прав на нерухоме майно, передбачити робочі місця для деокупованих територій, штатний розпис. Уся ця величезна машина бюрократії має запрацювати, а розгойдується вона дуже довго.

І акти цивільного стану і правочини — це лише крапля в морі, тому що все, будь-яка сфера потребує врегулювання. А якщо залишити все, як є, то ми отримаємо людей, які не зможуть влитися у соціум.

Якщо, наприклад, ми не визнаємо ніяку освіту, отриману на окупованих територіях, наприклад, освіту медичної сестри, водія, оператора устаткування якогось промислового, то ці люди, які, можливо, і наші, можливо, і хотіли б залишитись і чекали ЗСУ, але ці люди не можуть продовжити працювати за фахом, забезпечувати свої родини.


Читайте також: Як має відбуватися реінтеграція на деокупованих територіях України?


Основні напрямки роботи ГО «КримSOS» у питаннях адвокації

Анна Рассамахіна: Зараз ми займаємось питанням реінтеграції деокупованих територій у різних сферах: майно, конвалідація правочинів, легалізація правочинів, визнання актів цивільного стану.

Ми опікуємося питаннями незаконних зникнень, політичних в’язнів на окупованих територіях.

Далі — екологія, питання довкілля на окупованих територіях, дії окупантів, які призвели до погіршення екологічної ситуації.

У цілому надаємо правову допомогу ВПО та мешканцям окупованих територій, які її потребують.

І ще питання освіти. Освіта для мешканців окупованих територій, для ВПО і повоєнна реінтеграція закладі освіти, їхнє відновлення, щоб вони могли працювати в українському правовому полі. Це такі основні напрямки. Звісно, крім цього, ще є багато всього.


Читайте також: Після деокупації Криму всіх політв’язнів звільнять без перегляду справ — Ташева


Громадська організація «КримSOS» прописала своєю місією деокупацію Криму та реінтеграцію півострова. Діяльність організації спрямована на висвітлення незаконності окупації Криму та репресивної політики РФ стосовно кримчан, підтримання зв’язків півострова з материковою Україною, а також консолідацію українського суспільства через захист прав, свобод та інтересів внутрішньо переміщених осіб (ВПО) й інших людей, котрі постраждали внаслідок збройного конфлікту на сході України та в Криму. Проте з плином часу сфера нашої діяльності розширювалась. «КримSOS» пройшли шлях розвитку від ініціативи, що надає екстрену допомогу внутрішньо переміщеним особам, до експертної організації, що займається питаннями окупованого Криму та координує громадські рухи й ініціативи з питань ВПО.

Раніше ми говорили про рекомендації щодо реінтеграції Криму з Людмилою Коротких, юристкою Кримськотатарського Ресурсного Центру. Один з опрацьованих ними напрямків — цивільна політика. Позиція організації полягає в тому, щоб як мінімум на 3 роки був мораторій на здійснення певних змін у власності майна — конфіскацію. Кримськотатарський Ресурсний Центр пропонує створити тимчасовий реєстр, який не буде мати жодних правових підстав для того, щоб визнавати того чи іншого власника. Це буде зроблено для того, щоб провести певну інвентаризацію того, яке майно є в Криму. Наступний крок — людина, яка є власником того чи іншого майна, має заявити про те, що вона є власником. Судовим або адміністративним порядком буде з’ясовано, чия то власність, і повернено. Це не швидкий процес, але так буде правильно, наголосила Людмила Коротких.


Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.


 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня