facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Реінтеграція Криму: рекомендації від Кримськотатарського ресурсного центру

Про рекомендації щодо реінтеграції Криму, які охоплюють 10 напрямків, говорили з Людмилою Коротких, юристкою Кримськотатарського Ресурсного Центру.

Реінтеграція Криму: рекомендації від Кримськотатарського ресурсного центру
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Людмила Коротких: Дуже добре, що є зацікавленість у питанні реінтеграції Криму. Оскільки питання про деокупацію вже не стоїть. Всі розуміють, що треба готуватися до того, що ми будемо робити, коли зайдемо до Криму.

Ми працювали над рекомендаціями щодо реінтеграції Криму. Ці рекомендації були презентовані представникам посольств країн-учасниць Кримської платформи та міжнародних організацій. Нам вдалося виокремити 10 напрямків. Звісно, це не всі напрямки, з якими треба працювати. Але це те, що треба зробити в першу чергу. Так ми вважаємо. Ми намагалися підійти до цього збалансовано та виважено.

Конфіскація майна

Людмила Коротких: Один із наших опрацьованих напрямків — цивільна політика. Наша позиція полягає в тому, щоб як мінімум на 3 роки був мораторій на те, щоб здійснювати певні зміни у власності майна — конфіскація. Ми пропонуємо створити тимчасовий реєстр, який не буде мати жодних правових підстав для того, щоб визнавати того чи іншого власника. Це буде зроблено для того, щоб провести певну інвентаризацію того, яке майно є в Криму. Наступний крок — людина, яка є власником того чи іншого майна, має заявити про те, що вона є власником. Судовим або адміністративним порядком буде з’ясовано чия то власність і повернено. Так, це не швидкий процес. Але так буде правильно.

Покарання за колаборантство

Людмила Коротких: Методика оцінки ступеня колаборації була розроблена у 2020 році. Вона розроблялася в трошки інших умовах, ще не було повномасштабного вторгнення. Але і на сьогодні ця методика є актуальною. Вона є дуже важливою, тому що коли ми звертаємось до міжнародних організацій з проханнями впровадити санкції або якісь методи покарання щодо осіб, організацій тощо, ми підкріплюємо це методологічною базою. Не просто, тому що нам хтось не подобається. А тому, що вона підпадає під певні критерії та пункти, які вона порушила. А ми це зафіксували.

У Криму зараз багато росіян. Ми не плануємо їх залишати. Нам не потрібна ця «п’ята колона». Процес повернення їх до Росії має відбуватися під наглядом і у супроводі міжнародних організацій. Щоб потім Україну не звинуватили в тому, що у нас відбувається масова депортація й ми порушуємо права людини.

  • Україна за правові методи. Ми не порушуємо прав людини. Тому ми розробили рекомендації реінтеграції Криму.

Читайте також: Час звернути увагу на молодь у Криму і посилити там український вплив — активісти Q-hub


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка