Як долучитися до проєкту «Листи до вільного Криму»?

Проєкт «Листи до вільного Криму»

Тетяна Печончик: Станом на зараз у нас понад півтори сотні кримських політв’язнів. Частина з них знаходиться у в’язницях в тимчасово окупованому Криму, частина на території РФ. Всі ці люди потребують нашої уваги. Для того, що привернути увагу до цієї проблеми та підтримати в’язнів Кремля та їх родини, ми з партнерами оголосили ініціативу «Листи до вільного Криму».

Будь-хто може написати лист політв’язню, прислати його нам на абонентську скриньку. Потім ми будемо їх передавати через рідних і адвокатів. Писати можна про що завгодно.

Але є певні правила:

• бажано писати російською. Інакше він не пройде перевірку;
• у листі варто дотримуватися політичної нейтральності;
• не писати питань про кримінальну справу;
• не писати щось, що може скомпрометувати вас або адресата листа;
• не використовувати шифри чи незрозумілі абревіатури;
• не закликати до втечі чи протиправних дій навіть жартома;
• головне правило — не нашкодь.

Велика кількість листів — це також важливий меседж для адміністрацій в’язниць про те, що людину не можна покалічити чи убити, бо про це одразу стане відомо загалу, тож організатори закликають якомога більше людей долучитися до акції. Список політв’язнів, яким можна написати, є на нашому сайті.

Загальна ситуація

Тетяна Печончик: РФ переслідує за релігійними мотивами, за журналістську та правозахисну діяльність, за антивоєнні виступи. Для всіх наших співгромадян дуже небезпечно знаходитись за ґратами. Медична допомога не надається адекватно. Є випадки смертей. Ставлення до українців гірше, ніж до інших ув’язнених саме через їхнє громадянство, національність і етнічне походження. Це є фактором для побиттів, гірших умов утримання, тиску, катування.

Тортури застосовуються досить часто. Особливо на етапі затримання та допитів. Є численні повідомлення про застосування електричного струму. Ми нещодавно випустили дослідження про тортури на новоокупованих територіях. Бачимо, що катування — загальна практика росіян для того, щоб «вибити» зізнання.

• Ми збирали дані з лютого 2022 по березень 2023 року та зафіксували 345 випадків тортур цивільних українців.

«З них 300 кейсів ми зафіксували за протоколом Берклі з відкритих джерел, а ще 45 випадків — задокументували шляхом глибинного опитування постраждалих та свідків тортур під час наших польових місій на Харківщину, Київщину та Херсонщину. Це не остаточна кількість злочинів Росії, насправді їх може бути тисячі, адже російські військові катують українців в окупації ледь не щодня і про багато випадків стане відомо після деокупації територій. Крім того, не всі постраждалі готові про це повідомляти». 

Читайте також: На яку допомогу можуть претендувати політв’язні та полонені?

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS