Полонені і їхні рідні мають право на фінансову допомогу: як ним скористатися?

Про це у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» ми поговорили з юристкою ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Катериною Левченко.

Довідка: Закон про соціальний і правовий статус полонених і членів їхніх родин визначає основи соціального і правового захисту осіб, стосовно яких установлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також членів їхніх сімей. Закон спрямований на захист як військовополонених (у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які проходили військову службу), так і цивільних осіб, захоплених у заручники у зв’язку зі здійсненням діяльності, спрямованої на вираження поглядів, цінностей, позицій щодо обстоювання державного суверенітету України, або позбавлених особистої свободи для подальшого примушування органів влади, інших фізичних чи юридичних осіб вчинити певні діяння в обмін на звільнення утримуваної особи. Прийняття рішень із питань установлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України здійснюватиметься спеціальною комісією, яка на постійних засадах функціонує при Міністерстві з питань реінтеграції. Окрім представників органів влади, до складу комісії входять також представники громадських об’єднань, які займаються захистом прав полонених.

Закон дещо недосконало прописаний щодо цивільних заручників

Катерина Левченко: Закон був прийнятий до повномасштабного вторгнення, тому, на мій погляд, він трошечки не враховує сьогоднішні реалії. Цивільних він ділить на дві категорії — цивільні заручники і політв’язні. Насправді ж, всі політв’язні є цивільними заручниками, але вони ще й полонені з політичних мотивів. Тому я б об’єднала всіх цивільних в одну категорію.

Щодо військовополонених, то вже більш-менш визначений порядок документів, які мають надаватися до комісії. Основним документом є довідка з військової частини за встановленою формою, в якій безпосередньо зазначені прізвище, ім’я та по-батькові військового, де він перебуває у полоні, з якої дати і чи він перебуває ще у полоні, чи був звільнений. Тобто комісія, отримуючи цей документ, має достатньо доказів для встановлення цього факту.

Щодо цивільних осіб, такого встановленого переліку документів немає і не може бути, оскільки людей брали у полон, починаючи з 2014-го року, на різних територіях та за різних обставин.

Як довести факт незаконного позбавлення воля внаслідок агресії?

Катерина Левченко: Якщо йти за законом та постановами, прийнятими на його виконання, то особі потрібно звернутися до Міністерства реінтеграції із заявою та надати пакет документів. Конкретного переліку немає, але точно мають бути Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, якщо відкрито провадження відносно особи, також наявні документи Сил безпеки і оброни. Це можуть бути відповіді прокуратури щодо полону, Об’єднаного центру СБУ, документи з Національного інформаційного бюро, яке уповноважене вести реєстр осіб, що позбавлені свободи внаслідок російської агресії. Це також документи від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.  Також на підтвердження полону варто надавати наявні відповіді «органів влади» з окупованих територій. Тобто всі документи, які підтверджують факт полону.

Що робити, якщо людина перебувала в полоні і про це ніхто не знав?

Катерина Левченко: Наразі це найскладніші кейси. Що ми радимо? Якщо особа перебувала на окупованій території і звільнилася самостійно, не через обмін, обов’язково треба звернутися до Координаційного штабу. На офіційній сторінці Штабу є форма, яка передбачена для осіб, які вже звільнені з полону. Також обов’язково потрібно звернутися до поліції, до СБУ, до Національного інформаційного бюро.

Якщо є якісь фото, відеозаписи або інформація з якихось російських чи окупантських ЗМІ — варто їх також надати. Бо це теж буде доказом і підтвердженням того, що людина перебувала у полоні.

---

Читайте також: Часто родинам доводиться доказувати, що військовополонений не був дезертиром — юристка ГО «Юридична сотня»

---

Як правильно скласти заяву?

Катерина Левченко: Потрібно писати все в хронологічному порядку — саме те, що стосується полону. Починаєте з того, якою діяльністю займалася особа, коли вона потрапила у полон, як сталося це позбавлення волі, куди привезли, де утримували, чи застосовувалися до людини тортури або інші засоби тиску, і як вона була звільнена чи і досі перебуває у полоні.

На жаль, законі відсутній перелік підстав для відмови у визнанні факту. Прикро, що продовжується така практика міжвідомчої комісії, коли, відмовляючи, Мінреінтеграції пише таке формулювання: «Комісії не вистачило голосів для прийняття позитивного рішення». Хоча ми знаємо, що відмова має бути мотивована.

Яку допомогу пропонує держава для людей, що позбавлені волі внаслідок російської агресії?

Катерина Левченко: Є перелік допомоги, визначеної законом. Це щорічна грошова допомога у розмірі 100 тисяч гривень. Вона надається членам родини полоненого на час перебування ув’язненого у полоні. Після виходу людини з полону одноразова грошова допомога вже надається звільненій людині теж у розмірі 100 тисяч гривень.

Є ще така опція як відшкодування на професійну правничу допомогу, але тут треба звернути увагу, що ці виплати не авансуються, а відшкодовуються. Розмір цього відшкодування  — близько 52 тисяч гривень на рік. Для того, щоб комісія прийняла відповідне рішення, потрібно звернутися із заявою і надати підтвердження отриманої професійної допомоги, що вже був найнятий якийсь адвокат і гроші вже йому були заплачені.

Серед проблемного виду допомоги — медична реабілітація. Наразі, на жаль, не існує окремого положення від МОЗ, яке б регулювало саме надання медичної допомоги людям після звільнення. Коли ми звертаємося із запитами, коли буде порядок надання медичної допомоги звільненим полоненим, Мінреінтеграції направляє нас до постанови, яка регулює порядок надання допомоги особам, звільненим за обміном. Але ця постанова не покриває людей, які звільнені не за обміном. Є багато кейсів, коли люди відбували незаконне покарання на території РФ, звільнилися у зв’язку із закінченням терміну покарання і вони не мають права на безкоштовну медичну реабілітацію.

Законом передбачено, що місцеві органи влади можуть ініціювати додаткові заходи соціального захисту полонених. У Миколаївській області державна адміністрація прийняла рішення, що військовополоненим, звільненим з полону, частково компенсується іпотечне кредитування.

Серед прав, забезпечених законом — захист трудових прав. Це забезпечення ваучерами на перекваліфікацію. Зараз центри зайнятості анонсували цю програму, що звільнені заручники можуть скористатися цим першочерговим правом отримати перекваліфікацію. Для цього потрібно звернутися до центру зайнятості за місцем проживання.

Також особи на час перебування у полоні та півроку після звільнення не можуть бути звільнені, тобто за ними зберігається їх робоче місце.

Для звільнених осіб і для їх неповнолітніх дітей передбачено право на безкоштовну вищу і технічну освіту. Для цього потрібно звертатися у навчальні заклади.

Також є безкоштовним для звільнених осіб оформлення документів, що посвідчують особу. Виготовляються вони за скороченими термінами: паспорт громадянина України — три доби, закордонний паспорт — 10 днів.

Крім того, звільнені з полону мають право на відстрочення платежів за зобов’язаннями перед фінансовими установами. Тобто на час перебування особи у полоні пеня не нараховується.

Що не врегульовано?

Катерина Левченко: Законом не передбачено, скільки членів родини можуть звернутися за грошовою допомогою у розмірі 100 тисяч гривень, поки родич перебуває у полоні. Тобто що робити, якщо звернеться і мама, і дружина? Якщо виплатили матері, а потім звертається дружина, то на якій підставі відмовляють або виплачують?

Також немає визначення, що таке щорічна допомога. Коли саме вона виплачується? З якого моменту особа має право отримати цю щорічну допомогу і щорічну допомогу за другий рік полону?

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Ця програма виходить за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля та Громадського радіо і не обов’язково відображає погляди Європейського  Союзу

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS